K Desktop environment (KDE): KDE — це популярне стільничне середовище з відкритим кодом.
Qt™: Qt™ — це написана на C++ бібліотека для створення графічного інтерфейсу і програм для роботи у мережі, потрібна для збирання Kile.
L^AT_EX: високоякісна програма для верстання документів. Швидше за все, вам потрібен пакунок TeX Live (або teT_EX на застарілих системах), якщо ви працюєте у UNIX®-подібній системі.

Більшість з цих елементів уже наявні у вашому дистрибутиві Linux; будь ласка, зверніться до документації вашого дистрибутива, або пошукайте на вашому компакт-диску або DVD для встановлення пакунки для встановлення цих програм на вашому комп’ютері.

Можливо, Kile вже зібрано у бінарний пакунок для вашого дистрибутива Linux®. Будь ласка, скористайтеся програмою керування пакунками у вашому дистрибутиві для пошуку відповідного пакунка.

Коло призначення

Цей підручник написано для всіх, незалежно від їх досвіду у L^AT_EX, KDE, Kile або Linux.

Досвідчені користувачі навряд чи читатимуть цей підручник, але буде розглянуто всі пропозиції щодо покращення документації. Якщо ви бажаєте зробити внесок до проєкту або цієї документації, будь ласка, зверніть по настанови до вебсторінки Kile.

Потрібні відповіді щодо Kile? Маєте труднощі зі збиранням програми? Вам потрібна додаткова функція у програмі? Найкращим способом поставити технічне питання або розпочати обговорення, є використання нашого списку листування: (kile-devel AT lists.sourceforge.net).

Розділ 2. Вступ

Основні факти

Про Kile

Kile є комплексним середовищем роботи з L^AT_EX, призначеним для стільниці KDE. За допомогою Kile ви зможете скористатися всіма функціональними можливостями L^AT_EX за посередництва графічного інтерфейсу. Програма надасть вам простий, безпосередній і придатний до налаштування доступ до всіх програм комплексу L^AT_EX. Передбачено автоматичне завершення коду, компіляцію, остаточну обробку, усування вад, інструменти перетворення і перегляду результатів, а також дуже зручні допоміжні додатки-майстри, доступ до довідки з L^AT_EX та потужні інструменти керування проєктами.

Kile і компонент редактора Kate

Kile засновано на компоненті редактора Kate, отже значна частина можливостей з редагування запозичена з Kate, Kile розширює можливості редагування цієї програми на документи L^AT_EX. Щоб дізнатися більше про програму Kate і її можливості, зверніться до сторінки Kate у інтернеті.

Що таке L^AT_EX?

L^AT_EX — це система обробки текстів, створена на основі T_EX, програми, першу версію якої було розроблено Дональдом Кнутом (Donald Knuth) у 1977 році для професійного компонування робіт. Ця програма виконувала завдання, подібні до завдань набірника, тобто робітника, який компонує документ відповідно до специфікацій типу документа. L^AT_EX було створено Леслі Лемпортом (Leslie Lamport) як інструмент, який надав авторам текстів можливість автоматичного набору, особливо, якщо йдеться про вартісний і важкий набір математичних формул і виразів, які у L^AT_EX завжди мають перебувати між знаками долара. Сьогодні програми-процесори текстів надають змогу будь-якому користувачеві бути набірником. Але, насправді, часто єдиною вашою метою є створення документа, який би було приємно читати, а не витрачання годин праці на те, щоб зробити його вигляд чудовим. L^AT_EX бере на себе завдання з покращення вигляду тексту і надає вам змогу зосередитися на вмісті, а не на компонуванні. А результат має виглядати чудово!

Як вимовляється це слово? Чому його пишуть у такий дивний спосіб?

Існує весела традиція: назви пакунків, пов’язаних з T_EX, мають дивну вимову або написання. Автор склав назву з міркувань того, що T_EX — це грецьке τεχ, записане латинськими літерами tech. Існує багато пояснень цього факту, але найімовірнішою причиною такої назви є те, що від початку T_EX було призначено для технічної літератури, його найголовнішим призначенням було створення середовища для правильного і простого друку математичних формул, яке тоді було дорогою, тривалою і непростою справою.

Вимовляти цю назву слід так: Т, відповідно до звуку, який позначає ця літера, Е, як у слові мед і Х, подібно до звуку німецької, який на письмі позначається літерами ch (пом’якшений варіант українського «х»). IPA-символом, що відповідає цьому звуку є /ç/. Відомо, що багато хто вимовляє цей звук як ach (IPA-символ /x/), але автор особисто запитував у людей, для яких грецька мова є рідною, і вони підтвердили перший варіант вимови. Майте на увазі, що багато хто вимовляє назву неправильно: /teks/ (текс) або /tek/ (тек).

Нарешті, у слові L^AT_EX комбінація літер L^A вимовляється як лей: ідея, яка лежить в основі цієї назви, полягала у тому, що, якщо звичайний T_EX є досить важким, макросами L^AT_EX може користуватися навіть layman (дилетант). Простішою, але реалістичнішою виглядає версія про те, що відповідні літери просто взято з прізвища Леслі Лемпорта (Leslie Lamport), автора L^AT_EX. Отже, тепер ви все знаєте про назви!

LATEX 101

L^AT_EX 101

Система набору тексту у L^AT_EX подібна до інших мов розмітки, зокрема XML, які використовуються у багатьох типах документів (зокрема у тому документі, який ви зараз читаєте), або мови HTML, яка використовується для створення вебсторінок. Загальною ідеєю є використання спеціально оформлених ключових слів, які називаються теґами, які повідомляють програмі (текстовому процесору, переглядачеві сторінок інтернету або компілятору L^AT_EX) про спосіб представлення тексту. У Kile передбачено додавання значної кількості цих теґів за допомогою меню LaTeX.

Хоча ми і надамо вам загальні відомості щодо L^AT_EX, звичайно ж, цей підручник не є вичерпним довідником з L^AT_EX. Якщо ви бажаєте досконало оволодіти L^AT_EX, вам варто взяти підручник з відповідного питання у вашій бібліотеці. Ви можете скористатися російськомовним підручником С.М. Львовського «Набор и вёрстка в системе L^AT_EX», який є досить повним описом потрібних відомостей.

Як і у інших мовах розмітки, документ L^AT_EX містить преамбулу, у якій встановлюються загальні команди, зокрема розмір паперу, спосіб нумерування сторінок, виміри блоку тексту на сторінці, та тіла документа, де міститься текст документа. У преамбулі має міститися принаймні команда \documentclass, преамбула має передувати тілу, яке починається командою \begin{document} і завершується, очевидно, наступною командою \end{document}.

Основні можливості Kile

Майстер швидкого запуску

Вбудований до Kile майстер швидкого запуску корисний, якщо вам потрібно швидко створити документ за допомогою Kile. Якщо ви скористаєтеся пунктом майстра у меню програми, ви зможете вибрати один з багатьох варіантів створення вашого документа. Крім того, ви зможете вказати декілька параметрів, пов’язаних з типом документа, який ви оберете.

Параметри класу:

Клас документа: тут ви можете вибрати тип документа, який ви бажаєте створити: article, book, letter, report, scrartcl, scrreprt, scrbook, prosper, beamer або інший вказаний вами тип.
Розмір шрифту: повідомте Kile, шрифт якого розміру (у пт) ви бажаєте використовувати у документі.
Розмір паперу: виберіть розмір або формат аркушів.
Кодування: загалом, найкраще використати стандартне кодування вашої системи. У сучасних системах як стандартне все ширше використовується кодування UTF-8. Якщо можете, використовуйте utf8 або utf8x (саме так це кодування позначається у документах L^AT_EX).
Інші параметри: тут ви можете вказати інші параметри, що стосуються друку, чернеток тощо.

Пакунки

За допомогою цього пункту можна переглянути список найпопулярніших додаткових пакунків, які використовуються у L^AT_EX. Позначте відповідні пункти, щоб додати пакунки.

Властивості документа

Автор: тут введіть своє ім’я.
Заголовок: сюди введіть заголовок документа.
Дата: вкажіть дату.

Наперед визначені шаблони

Попередньо визначеними шаблонами у Kile є:

Порожній документ: справжні джедаї починають з порожнього листа!
Article: встановлює формат статті, для документів, які достатньо короткі, щоб їх можна було не розбивати на глави.
Report: встановлює формат звіту, для документів середнього розміру, з нумерацією сторінок, наприклад, з зовнішньої сторони сторінки.
Book: формат книги, повноцінної монографії, достатньо потужний для написання багатьох університетських підручників.
Letter: встановлює формат листа.
Beamer, HA-Prosper: призначений для створення чудових презентацій у PDF, ці презентації виглядають просто чудово: у них сконцентровано всю потужність L^AT_EX.
Powerdot: Powerdot — це спадкоємець пакунків seminar і HA-Prosper. у ньому передбачено менше параметрів налаштування, ніж у Beamer, але ним просто користуватися, він створює чудові презентації у форматі PDF.
Scrartcl, Scrbook, Scrreprt, Scrlttr2: класи документів KOMA-Script, спеціально адаптовані до німецьких типографських стандартів. Скористайтеся ними, якщо ви готуєте тексти німецькою.
Xelatex: змінений шаблон Article для використання з XeLaTeX.

Пам’ятайте, що ви можете розпочати створення власного шаблону з будь-якого з вищезгаданих шаблонів.

Не дуже досвідченим користувачам не варто хвилюватися, у цьому списку подано лише короткий список можливостей, пізніше ми звернемо більше уваги на те, як виконати ці завдання, і докладно все опишемо у розділі Швидкий запуск.

Підсвічування синтаксису

Kile подібний до програм, які працюють з вихідними кодами і редагуванням: програма здатна автоматично підсвічувати команди, параметри і елементи, які було використано (та тих, які було використано неправильно). У Kile можна легко візуально визначити проблемні фрагменти тексту: наприклад, якщо фрагмент тексту показано зеленим кольором, ви забули закрити середовище математичної формули. Про проблеми можна дізнатися і за неправильним виглядом остаточного файла, але підсвічування збереже вам час і дозволить уникнути важких пошуків причин помилки.

Автозавершення середовищ

Автоматичне завершення середовищ означає, що якщо ви починаєте створення середовища командою \begin{середовище}, Kile автоматично вставить відповідну команду \end{середовище} разом з порожнім рядком між цими командами, у якому ви можете розпочати введення тексту середовища. Звичайно ж, ви можете вимкнути цю функціональну можливість за допомогою сторінки Параметри → Налаштувати Kile... → LaTeX+Середовища.

Перехід до структури елемента

Всі документи, зазвичай, мають структурну ієрархію певного типу. У L^AT_EX ви можете розбити документ на такі структурні одиниці (частина (part) є найвищою одиницею ієрархії, а підпараграф (subparagraph) — найнижчою):

\part
\chapter
\section
\subsection
\subsubsection
\paragraph
\subparagraph

Під час перегляду структури документа у області перегляду Структура ви можете відкривати різні елементи структури у редакторі натисканням пункту елемента, вміст якого ви бажаєте переглянути.

Зворотний пошук

Якщо ви створюєте власні файли L^AT_EX, зворотній пошук буде дуже корисним. Після створення файла DVI (DeVice Independent File або файла, незалежного від пристрою) або файла PDF, ви можете навести вказівник миші на цікаве місце у програмі-переглядачі, натиснути клавішу Shift і клацнути лівою кнопкою миші, і Kile відкриє у вікні редактора фрагмент з відповідним рядком вихідних кодів L^AT_EX.

У файлах типу DVI міститься опис форматованого документа, а також інші дані, зокрема дані шрифту символів. Файли цього типу, разом з PDF, звичайним результатом обробки компіляторами T_EX або L^AT_EX. Існує багато програм, призначених для перегляду, перетворення і друку файлів DVI у різноманітних системах і на різноманітних пристроях.

Прямий пошук

Кожному елементу у файлі DVI або PDF відповідають певні рядки у редакторі вихідних кодів, отже, якщо ви скористаєтеся зворотнім пошуком і натиснете у певному місці області показу файла DVI або PDF, у редакторі коду L^AT_EX буде показано відповідний фрагмент коду. Прямий пошук є функціональною можливістю, протилежною до цієї можливості. За використання прямого пошуку ви можете клацнути кнопкою миші у певному місці вихідних кодів L^AT_EX, а програма має відкрити відповідне місце у вікні програми перегляду.

Панель інструментів

Створити: започатковує редагування нового документа.
Відкрити: відкрити новий документ.
Закрити: закрити ваш документ.
Зробити поточний документ головним: цим пунктом можна скористатися під час роботи з документами, що складаються з декількох файлів. Позначення головного документа спростить вам роботу з іншими файлами .tex, включеними до вашого документа. Якщо ви користуєтеся для керування документами проєктами, ви можете встановити головний документ проєкту за допомогою пункту менюПроєкт-> → Параметри проєкту.
Quickbuild: призначено для компіляції ваших вихідних кодів L^AT_EX і автоматичного показу результатів, якщо збирання кодів завершилося без помилок.
Режим нагляду за файлами: у цьому режимі програма «наглядатиме» за змінами у файлах DVI і не запускатиме новий сеанс Okular після виконання команди Quickbuild.
Перегляд файла журналу: відкриває перегляд файла .log, за допомогою якого ви зможете виявити помилки.
Попередня помилка: перейти до попереднього запису у файлі .log і позначити помилку у файлі джерела.
Наступна помилка: перейти до наступного запису у файлі .log і позначити помилку у файлі джерела.
Зупинити: зупиняє поточний інструмент.
LaTeX: запускає L^AT_EX для активного документа.
ViewDVI: запускає інструмент перегляду файла DVI.
DVItoPS: перетворює файл DVI на файл PostScript® (PS).
ViewPS: запускає інструмент перегляду файла PostScript® (PS).
PDFLaTeX: запускає компілятор PDFL^AT_EX для поточного документа.
ViewPDF: запускає інструмент перегляду файла PDF.
DVItoPDF: перетворює файл DVI на файл PDF.
PStoPDF: перетворює PS на PDF.
ViewHTML: відкриває переглядач створеного HTML.
ForwardDVI: відкриває сторінку файла DVI, яка відповідає поточному рядку у коді, показаному у вікні редактора.
ForwardPDF: відкриває сторінку файла PDF, яка відповідає поточному рядку у коді, показаному у вікні редактора.

Якщо ви поглянете на панель інструментів Зміни ви побачите три великих спадних списки. Ці спадні меню було створено для спрощення додавання певних типових елементів до вашого документа. Першим зі спадних списків можна скористатися для швидкого розбиття вашого документа на частини, глави, розділи тощо. Серед можливих структурних частин вашого вихідного коду L^AT_EX:

part: найбільше структурна частина документа.
chapter: починає нову главу.
section: починає новий розділ.
subsection: починає новий підрозділ.
subsubsection: підрозділ другого рівня, розташованого між підрозділом і параграфом.
paragraph: починає новий параграф.
subparagraph: починає новий підпараграф.

Спадним списком з назвою Інше можна скористатися для вставки елементів на зразок елементів покажчика, зносок і посилань до вашого документа. Серед можливих команд у цьому списку:

label: команда, яка створює мітку для глави, рисунка або іншого елемента.
index: створює новий запис у покажчику.
footnote: створює підрядкову примітку у вашому документі.
ref: використовується для посилання на раніше створену командою label мітку, цю мітку ви можете вибрати зі спадного списку.
pageref: подібна до ref, але посилання здійснюється на сторінку, а не на сам елемент структури документа.
cite: створює посилання на дані з бібліографії.

Спадне меню Інше

Вибір мітки для посилання

За використання команди cite програма має показати вам спадний список всіх елементів бібліографії, але, якщо ви користуєтеся BibT_EX, ця можливість працюватиме, лише якщо файл належить до проєкту. Для редагування файлів BibT_EX ми рекомендуємо вам скористатися спеціалізованим редактором. Автор цього підручника вважає найкращими редактором KBibT_EX. Звичайно ж, ви можете створити файли BibT_EX і вручну за допомогою Kile.

Останній зі спадних списків з міткою Розмір використовується для визначення розміру шрифту тексту. Ви можете вказати розмір основного тексту, тексту зносок тощо. Серед можливих варіантів:

крихітний: найменший.
розмір індексу: дуже малий.
розмір виноски: менший.
малий: малий.
звичайний розмір: звичайний.
великий: великий.
Великий: більший.
ВЕЛИКИЙ: ще більший.
величезний: навіть більше.
Величезний: найбільший.

Розділ 3. Швидкий запуск

Створення документа L^AT_EX за допомогою Kile для початківців

Користувачі Kile можуть скористатися одним з двох способів створення документа: скористатися Майстром створення документів, вибрати тип документа, який слід створити, та визначити його параметри, зокрема розмір шрифту, розмір паперу тощо; або просто вписати відповідний код вручну.

\documentclass[12pt]{article}
\usepackage[T2A]{fontenc}\usepackage[utf8]{inputenc}
\begin {document}
        Якийсь текст з кодами \LaTeX.
\end{document}

Всі документи у L^AT_EX починаються з команди \documentclass[додаткові параметри]{клас}, де «клас» визначає тип документа.

Введення прикладу коду, наведеного вище, у поле для введення тексту дасть вам такий результат:

Скомпільований у DVI текст

У квадратних дужках після команди \documentclass містяться параметри команди. Параметр [12pt] встановлює розмір шрифту вашої статті; якщо на початку документа розмір шрифту не буде вказано, ви зможете встановити цей розмір у тексті документа.

Після того, як ви завершите введення коду прикладу з блоку, наведеного вище, вам потрібно буде скомпілювати ваші вихідні коди L^AT_EX. Найпростішим способом компіляції L^AT_EX є використання меню Збирання або натискання кнопки Quickbuild.

Alt+2 — це клавіатурне скорочення для компіляції вашого початкового коду.

Вам слід зберегти файл з текстом перед його компіляцією; Kile виконає це завдання за вас у автоматичному режимі.

Якщо програмі не вдається зібрати ваш документ, погляньте на журнал помилок. Якщо для збирання ви натискали кнопку Quickbuild, програма автоматично запустить переглядач Okular, якщо цього не сталося, знову ж таки, погляньте на те, що написано у журналі.

Середовища

Середовище — це фрагмент тексту, який має власні параметри, відмінні від решти тексту документа. Нехай ви створили звіт з розміром шрифту 12 пунктів, але бажаєте змінити цей розмір для декількох речень. Послідовність команд \begin{середовище}, \huge і \end{середовище} надасть вам змогу змінити розмір шрифту тексту між командами середовища на величезний (huge).

Зміни параметрів тексту стосуватиметься лише фрагменту між командами \begin{середовище} і \end{середовище}. Кількість змін, яку ви можете вносити до параметрів тексту середовища, є необмеженою.

Існує багато елементів оформлення, які можуть зробити ваш документ приємнішим для читання та зрозумілішим. Ви можете використовувати особливу гарнітуру шрифту, напівжирний шрифт, підкреслювання тощо. Дія відповідних команд завершуватиметься після команди \end або після завершення вашого середовища.

\begin{emph}: за допомогою цієї команди можна позначити фрагмент тексту курсивом, зміна вигляду шрифту діятиме до команди \end{emph} або початку нового середовища. Щоб написати курсивом одне слово речення, скористайтеся конструкцією на зразок: це \emph{моє} речення.
\textbf{Текст всередині фігурних дужок буде напівжирним}: за допомогою цієї команди можна зробити фрагмент тексту напівжирним.
\quote: призначено для додавання поля цитування у ваш документ, цитату слід почати з оголошення \begin{quote} і завершити оголошенням \end{quote}.
\center: вирівнює текст по центру.
\verse: створює середовище для текстів віршів.
\itemize: створює ненумерований список.

Користування Kile

Тепер, коли ви вже маєте певне уявлення щодо того, як писати код з використанням мови розмітки L^AT_EX, ми наведемо для вас покрокову процедуру створення документа за допомогою Kile.

Запуск Kile.
Скористайтеся пунктом меню Майстер → Швидкий запуск, потім оберіть формат і вкажіть потрібні вам параметри за допомогою майстра.
Після завершення роботи майстра виконайте певні налаштування, щоб зробити текст придатнішим для читання, додайте принаймні одну цитату, текст напівжирним шрифтом, курсив та якийсь вірш, щоб побачити відмінності у текстовому оформленні, які можна створити відповідними командами.
Збережіть ваш файл, надавши йому назву, скажімо, intro.tex.
Зберіть ваш документ за допомогою натискання комбінації клавіш Alt+2 або натискання кнопки з міткою LaTeX.
Натисніть кнопку ViewDVI.
Перегляньте створений текст.
Коли ви надивитеся на ваш документ, натисніть кнопку Вікно редактора або комбінацію клавіш Ctrl+E, щоб повернутися до вікна редактора, якщо ви користувалися вбудованим переглядачем, або закрийте вікно програми перегляду, якщо ви користувалися окремим вікно перегляду.

Ось і все! Ви тільки-но створили ваш перший документ L^AT_EX!

Після створення вашого DVI файла ви зможете надрукувати ваш документ або перетворити його на файл PostScript® або PDF. Спробуйте, це цікаво!

Файли DVI

DVI є файлом DeVice Independent (незалежним від пристрою). Такі файли створюються за допомогою T_EX або L^AT_EX для читання певним драйвером на вашому комп’ютері. Існує багато інших пристроїв виводу даних, на які можна надіслати файл .dvi, зокрема принтер, інструмент перетворення на файли PostScript® або PDF або просто екран вашого комп’ютера.

Перегляд DVI

Ви вже ознайомилися з тим, як можна переглянути файл DVI за допомогою натискання кнопки ViewDVI на панелі інструментів.

Друк DVI

Для друку DVI ви можете скористатися процедурою, подібною до тієї, яку ви раніше виконували для створення документа (див. Користування Kile). На кроці 7, після натискання кнопки ViewDVI, скористайтеся пунктом меню Файл → Друкувати переглядача, і, якщо ваш принтер належно налаштовано, ви зможете надрукувати ваш файл DVI.

Перетворення файлів DVI

За допомогою панелі інструментів ви зможете перетворити файл DVI на файл у інших форматах. Після створення файла DVI з ваших вихідних кодів L^AT_EX його можна експортувати до вказаного вами формату за допомогою натискання кнопок панелі інструментів.

Прямий пошук між Kile і Okular

За допомогою функціональних можливостей прямого пошуку, ви зможете переходити з вашого редактора безпосередньо до відповідного місця у файлі DVI або PDF.

У Kile передбачено можливість налаштування всіх файлів програм L^AT_EX з відповідним параметром. Відкрийте сторінку Параметри → Налаштувати Kile... → Інструменти+Збирання і оберіть Сучасні налаштування.

Щоб виконати прямий пошук, розташуйте курсор у потрібному рядку коду документа, а потім натисніть кнопку Прямий пошук, щоб перейти до відповідного місця у вікні переглядача DVI або PDF.

Зворотний пошук між Kile і Okular

Зворотній пошук стане у пригоді, якщо ви створюєте документ L^AT_EX власноруч. Якщо все налаштовано належним чином, ви зможете натиснути клавішу Shift і клацнути у вікні Okular лівою кнопкою миші. Після цього Kile завантажить відповідний файл кодів L^AT_EX і відкриє у ньому відповідний абзац тексту. Щоб мати змогу користуватися зворотнім пошуком, вам слід зібрати ваш файл L^AT_EX з використанням Сучасних налаштувань.

Зворотній пошук не працюватиме, якщо ви не виконаєте таких умов:

Файл початкових кодів має бути успішно зібрано.
Okular відомі дані щодо редактора, який ви бажаєте використовувати.

За використання цієї можливості Okular натискання клавіші Shift з наступним клацанням лівою кнопкою миші у документі DVI призведе до відкриття відповідного документа L^AT_EX у Kile з наступною спробою перейти до відповідного рядка у коді. Не забудьте повідомити Okular про те, що слід використовувати Kile як текстовий редактор, це можна зробити за допомогою пункту меню Okular Параметри → Налаштувати Okular... (на сторінці Редактор).

Налаштування Okular

Усування помилок

Якщо ви використовуєте можливість quickbuild, а програма-переглядач DVI не відкривається у відповідь на натискання кнопки, ймовірно, зібрати документ не вдалося через помилку. Якщо сталася помилка, повідомлення про неї можна буде побачити у області перегляду файла журналу і повідомлень, там же буде наведено резюме помилки.

У файлі журналу ви зможете знайти посилання на джерело помилки у вашому коді. У вікні редактора ви можете скористатися кнопками панелі інструментів з мітками Попередня помилка у LaTeX і Наступна помилка у LaTeX для переходу між рядками коду, у яких містяться помилки. У файлі журналу завжди зазначатиметься номер рядка коду, обробка якого призвела до помилки. Щоб переглянути рядок, у якому було знайдено помилку, натисніть повідомлення про помилку на панелі перегляду журналу, — програма перегорне текст у редакторі так, щоб ви побачили рядок з помилкою.

Розділ 4. Створення нового документа

Після натискання кнопки панелі інструментів, призначеної для створення документа, програма відкриє діалогове вікно, у якому запитає вас про тип шаблону, яким ви бажаєте скористатися для написання вашого документа. Серед типових варіантів:

Порожній документ
Стаття
Beamer
Книга
HA-Prosper
Powerdot
Лист
Звіт
Scrartcl (з пакунка KOMA-Script)
Scrbook (з пакунка KOMA-Script)
Scrlttr2 (з пакунка KOMA-Script)
Scrreprt (з пакунка KOMA-Script)
PDF
XeLaTeX

Якщо ви оберете варіант Порожній документ, ви зможете або розпочати введення документа з порожнього місця, або скористатися майстром, призначеним для пришвидшення створення документа (див. Майстер швидкого запуску).

Шаблони

Ті, хто користується L^AT_EX постійно, зазвичай, використовують однакову преамбулу майже у всіх документах, які створюють. Для полегшення роботи з подібними типовими документами у Kile передбачено можливість створення, збереження і завантаження шаблонів документів, які роблять створення нових документів простішим.

Створення нового шаблону

Для того, щоб створити новий шаблон, вам спочатку слід або відкрити якийсь файл T_EX / L^AT_EX, або створити такий файл власноруч. У Kile передбачено можливість створення шаблону на основі існуючого документа: вам слід відкрити цей документ, а потім скористатися пунктом меню Файл → Створити шаблон з документа.

Налаштування автоматичних замін

Під час створення нового документа за допомогою вибору шаблону з підменю Файл → Створити певні комбінації символів у шаблоні буде замінено на дані, зокрема щодо вашого імені або кодування символів, яке буде використано у документі. Значення цих змінних можна налаштувати на сторінці Параметри → Налаштувати Kile... → Параметри+Загальне.

Якщо ви маєте намір розробити власний шаблон, вам буде корисно знати про те, яка комбінація символів відповідає за кожну зі змінних шаблону:

$$AUTHOR$$: цей рядок буде замінено на значення змінної «автор».
$$DOCUMENTCLASSOPTIONS$$: цей рядок буде замінено змінною параметрів класу документа. Типове використання:: \documentclass[$$DOCUMENTCLASSOPTIONS$$]{article}.
$$INPUTENCODING$$: якщо змінну вхідного кодування (inputencoding) встановлено, скажімо, у значення utf8 цей рядок буде замінено на \input[utf8]{inputenc}.

Створення шаблону за допомогою Майстра

Найпростішим способом створення шаблону є запуск майстра з наступним додаванням команд у редакторі. Після налаштування вашого документа у бажаний спосіб виконайте такі дії:

Збережіть ваш файл;
Відкрийте меню Файл;
Скористайтеся пунктом меню Створити шаблон з документа;
Внесіть потрібні зміни до шаблону.
Введіть назву вашого нового шаблону;
Натисніть кнопку Гаразд, щоб додати ваш шаблон до меню.

Наступного разу, коли ви створюватимете новий документ, ви зможете вибрати налаштований вами шаблон замість типових шаблонів.

Створення шаблону на основі довільного файла

Ви можете створити шаблон на основі будь-якого файла L^AT_EX. Якщо ви бажаєте спростити процедуру створення шаблону, ви можете просто скопіювати приклад з мережі Інтернет, а потім виконати кроки описані у розділі Створення шаблону за допомогою Майстра.

Наприклад, ви вирішили створити повноцінний плакат A0. Такі плакати, зазвичай використовуються на наукових конференціях. L^AT_EX допоможе вам у створенні красивого і зрозумілого плаката. Шаблон для плакатів A0 можна отримати з домашньої сторінки Джонатана Марчіні, там же можна знайти і багато інших шаблонів. Не забудьте, що вам знадобиться пакунок a0poster, який може бути не включено до стандартного дистрибутива tex, яким ви користуєтеся. Отримайте цей пакунок за відповідною адресою і розпакуйте його до теки, де зберігатиметься ваш файл кодів L^AT_EX.

Як вилучити шаблон

Для того, щоб вилучити шаблон з Kile, виконайте такі дії:

Скористайтеся пунктом меню Файл → Вилучити шаблон...;
Програма відкриє діалогове вікно зі списком всіх шаблонів: оберіть шаблон;
Натисніть кнопку Гаразд, — позначений вами шаблон буде вилучено.

Шаблони, позначені зірочкою (*), не можна вилучати без отримання належних прав доступу.

Розділ 5. Як редагувати документи LATEX

Розділ 5. Як редагувати документи L^AT_EX

Вбудованим редактором, який використовує Kile, є Kate. Kate — це текстовий редактор, створений для програмістів, у ньому передбачено можливість читання і підсвічування файлів у різноманітних текстових форматах, серед яких L^AT_EX і BibT_EX. Ви можете отримати доступ до багатьох параметрів Kate безпосередньо з меню Інструменти Kile.

Щоб дізнатися більше про програму Kate і її можливості, прочитайте підручник з Kate. Користувачі Kile можуть розпочати читання з глави «Робота у редакторі Kate».

Довідник з L^AT_EX

У Kile передбачено дуже корисний довідник з теґів L^AT_EX, ви можете відкрити його за допомогою пункту меню Довідка → Довідка LaTeX. У цій довідці міститься загальний опис майже всіх команд, якими ви можете скористатися у L^AT_EX та синтаксису цих команд.

Пересування курсора

Ви можете позначити фрагмент тексту у один з таких способів:

Натисніть і утримуйте ліву кнопку миші, а потім перетягніть вказівник миші для позначення тексту.
Наведіть вказівник миші на певне слово і клацніть лівою кнопкою миші, щоб пересунути курсор на нове місце.
Наведіть вказівник миші на певне слово і двічі клацніть лівою кнопкою миші, щоб позначити це слово.
Наведіть вказівник миші на слово, двічі клацніть лівою кнопкою миші і натисніть клавішу Ctrl, щоб вибрати ціле слово TeX. Таким чином, якщо клацання було виконано на слові \par з групи \par\bigskip, буде позначено лише слово \par.
Клацніть лівою кнопкою миші три рази поспіль, щоб позначити ціле речення.

Утримування натиснутою лівої кнопки миші з перетягуванням вказівника миші над фрагментом тексту, який ви бажаєте вибрати, призведе до автоматичного копіювання тексту до буфера обміну даними.

Утримування натиснутою клавіші Shift з наступним натисканням клавіш зі стрілочками надасть вам змогу обирати ділянки коду у вікні редактора.

Дужки

Інструмент автоматичного закриття дужок використовується редактором для позначення відповідності між лівими і правими дужками у тексті. Якщо ви відкриєте будь-який файл .tex, а потім наведете курсор на будь-яку дужку, зокрема на одну з дужок пар круглих дужок (), квадратних дужок [] або фігурних дужок {}, редактор автоматично підсвітить дужку і парну до неї дужку жовтим кольором (цей типовий колір можна змінити). Отже, наприклад, якщо ви наведете курсор на фігурні дужки у виразі \section{Вступ}, ви у \section{Вступ} дужки підсвічені жовтим кольором, отже зможете визначити розташування початкової і кінцевої дужки.

Підсвічування

У Kile передбачено можливість пошуку і підсвічування елементів коду різного типу. Наприклад, команди L^AT_EX відрізнятимуться від звичайного тексту, математичні формули також підсвічуватимуться певним кольором.

Позначки

У багатьох майстрах передбачено вставку позначок, особливого різновиду закладок у тексті. За допомогою пунктів меню Зміни → Позначки або відповідних клавіатурних скорочень ви зможете перевести курсор до наступної або попередньої позначки. Крім того, програма позначить цю позначку, отже позначку буде автоматично вилучено одразу після введення вами першої літери тексту.

Наступний маркер (Ctrl+Alt+Стрілка праворуч): Перейти до наступної позначки у тексті, якщо така є.
Попередня позначка (Ctrl+Alt+Стрілка ліворуч): Перейти до попередньої позначки у тексті, якщо така є.

Вибрати

Редагування, звичайно ж, одним з основних елементів роботи програм, подібних до Kile. Хоча програма Kate вже є досить потужною, у Kile до її потужностей долучаються додаткові можливості, особливо цінні під час створення текстів L^AT_EX. У L^AT_EX ви завжди матимете справу з багатьма середовищами і групами, отже у Kile передбачено підтримку окремих команд для вибору цих елементів тексту. У підменю Зміни → Вибрати ви знайдете такі команди, призначені для вибору тексту:

Середовище (всередині) (Ctrl+Alt+S,E): Позначити вміст середовища без обмежувальних теґів. Якщо ви скористаєтеся цим пунктом меню, коли вже буде позначено вміст середовища, Kile розширить область позначення до середовища, що містить позначене середовище.
Середовище (ззовні) (Ctrl+Alt+S,F): Позначити середовище разом з обмежувальними теґами. Подібне позначення також можна розширити повторним використанням пункту меню.
Група TeX (всередині) (Ctrl+Alt+S,T): Вибрати групу T_EX між зовнішніми фігурними дужками.
Група TeX (ззовні) (Ctrl+Alt+S,U): Вибрати групу T_EX разом з зовнішніми фігурними дужками.
Математична група (Ctrl+Alt+S,M): Вибрати поточну математичну групу разом з математичними командами.
Абзац (Ctrl+Alt+S,P): Вибрати весь абзац, тобто групу рядків тексту, відокремлених з обох боків порожніми рядками. Абзацом у даному випадку вважається не лише неперервна послідовність рядків тексту, подібна до абзаців інших текстових редакторів. У Kile до абзацу, окрім тексту, додаються команди L^AT_EX і інші рядки коду. Єдиним обмеженням на рядки, які може бути включено до єдиного абзацу, є те, що у Kile абзац має починатися і завершуватися порожніми рядками.
Рядок (Ctrl+Alt+S,L): Вибрати рядок тексту, у якому зараз перебуває курсор.
Слово TeX (Ctrl+Alt+S,W): Вибрати слово, у якому зараз перебуває курсор. Цей варіант вибору має і розширене значення, оскільки за його допомогою можна обирати команди L^AT_EX, які починаються з символу зворотної риски і можуть завершуватися символом зірочки.

Позначення команд L^AT_EX

У Kile передбачено додаткові можливості позначення команд L^AT_EX. Якщо ви, наприклад, введете

текст \bfseries\itshape ще якийсь текст

потім наведете вказівник миші на одну з команд L^AT_EX і двічі клацнете лівою кнопкою миші, буде позначено обидві команди. Якщо ж ви бажаєте позначити лише одну з двох або декількох команд, натисніть під час клацання клавішу Ctrl. У разі натискання клавіші Ctrl після подвійного клацання буде позначено лише одну бажану вами команду.

Вилучити

Щоб вилучити певний фрагмент документа, ви можете, звичайно ж, позначити його, а потім натиснути клавішу Delete. Крім того, у Kate передбачено комбінацію клавіш Ctrl+K, за допомогою якої можна вилучити цілий рядок. Але у Kile передбачено і власні команди вилучення. У меню Зміни → Вилучити ви знайдете такі команди, призначені для вилучення фрагментів тексту:

Середовище (всередині) (Ctrl+Alt+T,E): Вилучити середовище без зовнішніх міток.
Середовище (ззовні) (Ctrl+Alt+T,F): Вилучити середовище разом з зовнішніми мітками.
Група TeX (всередині) (Ctrl+Alt+T,T): Вилучити групу T_EX між зовнішніми фігурними дужками.
Група TeX (ззовні) (Ctrl+Alt+T,U): Вилучити групу T_EX разом з зовнішніми фігурними дужками.
Математична група (Ctrl+Alt+T,M): Вилучити поточну математичну групу разом з математичними командами.
Абзац (Ctrl+Alt+T,P): Вилучити цілий абзац. Щоб дізнатися про те, яким чином визначається абзац у Kile, зверніться до пояснення, викладеного для пункту меню Вибрати → Абзац.
До кінця рядка (Ctrl+Alt+T,I): Вилучити фрагмент тексту від поточної позиції курсора до кінця рядка.
Слово TeX (Ctrl+Alt+TW,): Вилучити слово або команду L^AT_EX, де зараз перебуває курсор.

Середовище

Як ми вже згадували, середовища є базовими елементами L^AT_EX. Тому у Kile передбачено п’ять додаткових команд, які гранично спрощують роботу з L^AT_EX. Цим командам відповідають пункти меню Зміни → Середовище.

Перейти до початку (Ctrl+Alt+E,B): За допомогою цієї команди можна перевести курсор на початок поточного середовища, яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо перед початковим теґом середовища.
Перейти в кінець (Ctrl+Alt+E,E): За допомогою цієї команди можна перевести курсор у кінець поточного середовища, яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо за завершальним теґом середовища.
Перейти до відповідника (Ctrl+Alt+E,M): Якщо курсор розташовано перед або над теґом \begin{середовище}, його буде пересунуто у кінець цього середовища, і навпаки.
Закрити (Ctrl+Alt+E,C): Якщо ви працюєте з текстом, у якому складна структура вкладеності середовищ, ви можете заплутатися. За допомогою цієї команди можна завершити останнє з відкритих середовищ, отже ієрархічну структуру не буде порушено.
Закрити всі (Ctrl+Alt+E,A): За допомогою цього пункту можна здійснити спробу завершити всі середовища, не лише останнє з відкритих.

Група TEX

Група T_EX

Крім того, у Kile передбачено певні особливі команди для груп L^AT_EX, тобто фрагментів тексту між фігурними дужками, {...}. У підменю Зміни → Група TeX ви знайдете декілька важливих команд, які схожі на пункти підменю Зміни → Середовище.

Перейти до початку (Ctrl+Alt+G,B): За допомогою цієї команди можна перевести курсор на початок поточної групи, яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо перед початковою фігурною дужкою.
Перейти в кінець (Ctrl+Alt+G,E): За допомогою цієї команди можна перевести курсор у кінець поточної групи, яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо за завершальною фігурною дужкою.
Перейти до відповідника (Ctrl+Alt+G,M): Якщо курсор розташовано перед або за початковою фігурною дужкою групи T_EX, його буде пересунуто у кінець цієї групи, і навпаки.
Закрити (Ctrl+Alt+G,C): Якщо ви працюєте з текстом, у якому складна структура вкладеності груп, ви можете заплутатися. За допомогою цієї команди можна завершити останню відкриту групу так, щоб не порушити ієрархічну структуру груп T_EX.

Подвійні лапки

Для позначення подвійних лапок у L^AT_EX використовують дві одинарні лапки. Щоб полегшити вам введення лапок у Kile передбачено можливість заміни символу ", набраного з клавіатури, на дві початкові одинарні лапки. Крім того, якщо ви бажаєте закрити лапки, ви теж можете натиснути клавішу ". Kile достатньо кмітливий, щоб розібратися у ситуації і вставити у текст дві завершальні одинарні лапки, які передбачено стандартом L^AT_EX.

Щоб отримати літературні подвійні лапки з іншого боку, натисніть клавішу " двічі.

Ви можете увімкнути або вимкнути автоматичне додавання початкових і кінцевих подвійних лапок у розділі Параметри → Налаштувати Kile... → LaTeX.

Крім того, ви можете включити параметри, характерні для певної мови, зокрема ngerman або french, ви можете скористатися і подвійним лапками, які використовуються у типографській справі у Німеччині або Франції. У програмі передбачено варіанти для багатьох мов.

Кмітливий новий рядок

Якщо ви натиснете комбінацію клавіш Ctrl+Enter, Kile вставить до тексту кмітливий новий рядок. Якщо курсор розташовано всередині середовища списку, зокрема enumerate або itemize, Kile не лише вставить символ розриву рядка, але і автоматично додасть команду \item.

Якщо ви вводите текст у табличному середовищі, Kile завершуватиме поточний рядок символами \\ і додаватиме після них символ розриву рядка.

Якщо ви вводите текст у закоментованому рядку, після введення символу розриву рядка Kile розпочне новий рядок з символу %.

І навіть більше, Kile достатньо кмітливий для того, щоб підтримувати попередньо визначені середовища L^AT_EX та визначені користувачем середовища, які можна додати у розділі Параметри → Налаштувати Kile... → LaTeX.

Кмітлива табуляція

Декому з користувачів подобається впорядковувати стовпчики у середовищах таблиць так, щоб всі символи амперсандів, &, знаходилися у однакових позиціях рядків таблиці. У Kile передбачено підтримку такого форматування. Якщо ви натиснете комбінацію клавіш Alt+Shift+&, Kile спробує знайти наступну табуляцію у попередньому рядку таблиці. Хоча ця табуляція може і не відповідати розташуванню елемента таблиці, Kile додасть декілька пробілів, щоб у коді візуально вміст стовпчиків знаходився на однакових позиціях у рядках.

Розділ 6. Автозавершення коду

Хоча у Kate вже передбачено досить непоганий режим автоматичного доповнення, у Kile цей режим доповнено підтримкою деяких спеціальних методів, характерних для L^AT_EX. Програма використовує п’ять різних режимів доповнення. Три з цих режимів може викликати сам користувач, інші ж два є режимами автоматичного доповнення. Параметри кожного з режимів можна налаштувати окремо за допомогою пункту меню Параметри → Налаштувати Kile....

Автоматичне завершення середовищ

Коли ви починаєте створення нового середовища і вводите щось на зразок \begin{середовище}, Kile автоматично додасть команду \end{середовище}, а також рядок для введення вмісту середовища.

Автоматичне доповнення можна вимкнути у розділі «L^AT_EX» на сторінці Параметри → Налаштувати Kile... → LaTeX+Середовища.

Завершення середовища рівняння (equation)

Команди LATEX

Команди L^AT_EX

Під час введення тексту ви можете задіяти цей режим доповнення для команд L^AT_EX і звичайних слів за допомогою пункту меню Зміни → Завершити → Завершення команди (La)TeX або клавіатурного скорочення Ctrl+Shift+Пробіл. Kile почне читати літери ліворуч від поточної позиці курсора і зупиниться на першому ж небуквеному символі або символі зворотної рики. Якщо отриманий таким чином рядок починатиметься зі зворотної риски, Kile увійде у режим завершення команди T_EX або L^AT_EX. Якщо ж зворотної риски не буде знайдено, програма увійде у звичайний словниковий режим, у якому команди L^AT_EX зовсім не братимуться до уваги. Залежно від вказаного режиму, буде відкрито відповідну панель доповнення. У списку цієї панелі ви побачите всі команди або слова, початок яких збігається з введеними вами літерами. Ви можете пересувати позначку у цьому списку за допомогою клавіш зі стрілочками, а потім вставити бажаний варіант за допомогою натискання клавіші Enter або наведення вказівника миші на запис цього варіанта з наступним подвійним клацанням лівою кнопкою миші.

Якщо ви натиснете клавішу Backspace, останню літеру з вашого шаблону буде вилучено, отже список варіантів доповнення може зрости. З іншого боку, якщо ви введете наступну літеру, шаблон розшириться, а отже список видимих варіантів може зменшитися.

Якщо жоден з варіантів не буде для вас прийнятним, ви можете закрити це діалогове вікно натисканням клавіші Esc.

Всі команди буде показано з коротким описом параметрів. Ці описи, звичайно ж, буде вилучено після вставки команди. За бажання, ви можете надати Kile змогу вставити на місце параметрів позначки, призначені для полегшення пересування між позиціями параметрів за допомогою пункту меню Зміни → Позначки → Наступна позначка: так вам простіше буде вставити бажане значення параметра.

Відкрийте сторінку налаштувань Параметри → Налаштувати Kile... → Kile+Завершення, там ви зможете налаштувати один або декілька з цих списків. Ви зможете вибрати окремі списки слів для команд T_EX і L^AT_EX та списком режиму словника звичайних слів.

Якщо ви позначите пункту Показати команди Latex, Kile покаже вміст списків команд L^AT_EX всіх вказаних файлів cwl у окремому списку бічної панелі Kile. Отже у вас перед очима буде список всіх команд та параметрів, які можна їм передати. Ви можете просто навести вказівник миші на один з пунктів списку і клацнути лівою кнопкою миші, щоб вставити відповідну команду до документа. Всі назви параметрів та значення буде при цьому вилучено.

Оскільки кожен з вказаних списків слів буде показано окремо, списків може виявитися забагато для показу у вікні Kile. Оскільки велика кількість списків захаращує вікно, у Kile цю кількість обмежено максимальним значенням 10. Якщо це значення буде завеликим для розмірів екрана вашого комп’ютера, ви можете його зменшити.

Середовища

Режим команд непридатний для завершення середовищ. Після введення вами декількох літер команди \begin і виклику режиму завершення ви отримаєте величезний список теґів середовищ. Оскільки середовища використовуються досить часто, у Kile передбачено особливий режим для завершення середовищ. Не вводьте початкового теґу — спробуйте ввести, наприклад, eq.

Після виклику режиму доповнення за допомогою пункту меню Зміни → Завершити → Середовище або клавіатурного скорочення Alt+Shift+Пробіл програмою буде автоматично додано відповідний теґ, отже ви побачите у тексті рядок \begin{eq}. Після подібної заміни список доповнення значно скоротиться.

Тепер оберіть бажане середовище, а програма подбає про його автоматичне завершення. Навіть більше, якщо Kile визначить, що введено середовище списку, програма додасть у середовище перший теґ \item.

Перейдіть на сторінку, що відкривається послідовністю переходів Параметри → Налаштувати Kile... → Kile+Завершення, щоб налаштувати один або декілька з цих списків. У цьому режимі буде використано ті самі списки, що і у режимі завершення команд T_EX і L^AT_EX.

Абревіатури

У Kile передбачено можливість створення користувачем списків абревіатур, які буде за вимогою замінено на довші текстові рядки. На сторінці налаштувань Параметри → Налаштувати Kile... → Kile+Завершення ви зможете налаштувати один або декілька списків абревіатур. У наведеному у цьому підручнику прикладі, слід вибрати список абревіатур example.cwl. У цьому файлі, наприклад, ви знайдете запис L=\LaTeX.

Для прикладу, введіть одну літеру L. Після цього увімкніть режим завершення слів за абревіатурами за допомогою пункту меню Зміни → Завершити → Абревіатура або скористайтеся клавіатурним скороченням Ctrl+Alt+Пробіл, — програма автоматично замінить літеру L на рядок \LaTeX.

Крім того, у доповнення скорочень передбачено підтримку символу розриву рядка, %n і позначення позиції розташування курсора, %C. Отже, якщо у вашому файлі автоматичного доповнення є запис

en1=\begin{enumerate}%n\item %C%n\end{enumerate}%n

після використання доповнення скорочення текст набуде вигляду, наведеного нижче, де символом x позначено остаточну позицію курсора.

\begin{enumerate}
        \item x
\end{enumerate}

Абревіатури

Якщо ви позначите пункт Показати скорочення, програма покаже всі можливі скорочення у особливому списку на бічній панелі. Отже у вас перед очима буде список всіх можливих скорочень.

Режими автозавершення

Команди L^AT_EX

Крім того, ви можете увімкнути режим автоматичного завершення команд L^AT_EX. Після введення порогової кількості літер команди (типово, трьох літер) програма відкриє контекстну панель зі списком всіх подібних команд L^AT_EX. Ви зможете вибрати одну з команд у списку або продовжити введення команди. Пункти у списку змінюватимуться відповідно до введених вами перших літер команди.

Відкрийте сторінку налаштувань Параметри → Налаштувати Kile... → Kile+Завершення, щоб увімкнути або вимкнути цей режим чи змінити порогове значення.

Слова документа

Великі словники непридатні для використання у режимі автоматичного доповнення. Але, очевидно, значна кількість слів у документах вживаються декілька разів. Отже, у Kile передбачено доповнення всіх слів з документа, які вже було введено користувачем раніше. Увімкнути автоматичне доповнення вручну можна за допомогою натискання комбінації клавіш Ctrl+Пробіл. Зауважте, що цей режим відрізняється від режиму автоматичного доповнення команд L^AT_EX.

Якщо ви бажаєте увімкнути або вимкнути цей режим, скористайтеся сторінкою налаштувань Параметри → Налаштувати Kile... → Редактор → Редагування+Автозавершення. За допомогою цієї сторінки налаштування ви можете вказати програмі, чи слід використовувати режим автоматичного завершення слів. Крім того, передбачено додатковий режим автоматичного завершення, за використання якого програма відкриватиме панель автоматичного завершення за умови введення певної порогової кількості літер.

Створення власних файлів автозавершення

Специфікацію формату файла завершення можна знайти у файлі специфікації формату CWL.

Файли завершення можна встановити у домашньому каталозі користувача у підкаталозі ~/.kde/share/apps/kile/complete/<режим>/, де <режим> може приймати одне зі значень: abbreviation, dictionary або tex.

Розділ 7. Майстри і діалогові вікна

Майстер швидкого запуску

Цей майстер вже було описано у розділі Майстер швидкого запуску.

Включення графіки

Діалогове вікно Середовище рисунка гранично спрощує додавання графічних об’єктів у текст. Відкрити це діалогове вікно можна за допомогою пункту LaTeX → Додавання картинки меню програми. Будь ласка, прочитайте розділи Формати графічних файлів і EPS-графіка, щоб ознайомитися з основними фактами, що стосуються форматів графічних даних.

Оберіть файл з графічними даними. Ви можете скористатися файлом у форматі JPEG, PNG, PDF, EPS або навіть у форматі даних EPS стиснутих за допомогою zip або gzip. Якщо вами було встановлено програму ImageMagick, а також налаштовано Kile на використання цієї програми (це можна зробити за допомогою пункту меню Параметри → Налаштувати Kile... → LaTeX+Графіка), програма автоматично визначить ширину і висоту зображення. Якщо програмі ImageMagick вдасться визначити роздільну здатність зображення, його розміри буде показано також і у сантиметрах.
Вкажіть, чи слід розташовувати ваше зображення по центру сторінки.
Визначтеся з тим, чи слід використовувати позначення \graphicspath для вашого файла графіки.
Типово, графічні файли мають зберігатися у тій самій теці, що і файл головного документа. Але для того, щоб зробити структуру зберігання даних стрункішою, ви можете зберігати ці файли у окремій теці. Якщо ви не використовуватимете команди \graphicspath, Kile обиратиме для пошуку рисунків саме теку поточного головного документа. Але, якщо ви скористаєтеся командою \graphicspath у преамбулі документа ось так:
```
\graphicspath{{/шлях/до/моїх/рисунків}{інший/шлях/до/інших/рисунків}}
```
і позначите відповідний пункт, Kile використовуватиме лише базову назву графічного файла.
Ще один приклад: якщо ви використали таку команду \graphicspath:
```
\graphicspath{{./}{camera/}{images/}}
```
L^AT_EX виконає пошук графічних файлів спочатку у поточній теці, потім у теці camera, і нарешті у теці images.
Якщо ви вкажете один з параметрів, висоту або ширину, масштаб рисунка буде пропорційно змінено. Якщо ви вкажете одразу і ширину, і висоту, зміниться і ширина, і висота рисунка. Результати такої зміни можуть бути зовсім не такими як вам хочеться. Для порівняння ви можете скористатися даними наведеними у верхній частині діалогового вікна для початкових розмірів зображення.
Ви можете вказати кут, на який слід повернути рисунок за годинниковою стрілкою.
Дані щодо обмежувальної рамки автоматично визначатимуться після вибору вами графічного файла. Ці дані знадобляться, лише якщо ви працюєте з традиційною графікою L^AT_EX та растровою графікою. Докладніше про це можна дізнатися з розділу щодо графіки у форматі EPS.
Якщо для додавання зображення L^AT_EX потрібна обмежувальна рамка, а ви не бажаєте створювати окремий файл bb, ви можете скористатися Kile. За допомогою відповідного пункту можна увімкнути або вимкнути використання обмежувальної рамки. Якщо ви позначите пункт для додавання зображення у форматі png або jpg PDFL^AT_EX покаже попередження.
За допомогою параметра коефіцієнта масштабування ви можете вказати бажаний масштаб, наприклад 0,5 для зменшення розмірів зображення удвічі або 2 для подвоєння цих розмірів. Якщо ви скористаєтеся цим параметром, вам не потрібно буде вказувати ширину або висоту зображення.
За допомогою вкладки Обрізати зображення ви можете вказати параметри обрізання зображення у всіх чотирьох напрямках.
Нарешті, ви можете вказати, чи слід вбудовувати зображення до середовища figure. Якщо текст має обтікати рисунок, вам слід скористатися середовищем wrapfigure.
Примітка
Якщо вами було вибрано середовище wrapfigure, вам слід додати до преамбули документа команду використання пакунка wrapfig.
Яким би варіантом ви не скористалися, ви зможете вказати підпис і мітку рисунка. Варто додавати окремі префікси для міток різних об’єктів. Типовим для зображень є використання префікса рис..
Якщо ви виберете середовище figure, ви зможете вказати бажане розташування рисунка під час збирання документа L^AT_EX.
У середовищі wrapfigre ви можете
1. Вибрати правило розташування рисунка і визначити, чи можна пересувати його відносно тексту. Якщо передбачається друк документа на обох боках паперу, ви можете вказати, де слід розташовувати рисунок: на зовнішній чи на внутрішній стороні.
2. Визначити кількість рядків тексту, які буде використано для обтікання. Якщо ви не вкажете ніякого значення, L^AT_EX спробує визначити потрібну кількість рядків автоматично.
3. Визначити виступ на вказаному боці зображення. Цей параметр буде корисним, якщо текст на сторінці зібрано у стовпці, і рисунок має бути розташовано у декількох стовпцях або між двома стовпцями, які його обтікатимуть.
4. Вибрати ширину рисунка. Це значення має бути трошки більшим за справжню ширину рисунка, щоб між рисунком і текстом залишився певний інтервал.

Масиви і таблиці

Одним з найнудніших завдань, які доводиться виконувати у L^AT_EX є введення матриці або середовища таблиці. Вам доводиться стежити за всіма елементами таблиці, правильністю форматування середовища та правильністю розташування всіх елементів, які формують таблицю. Правильне використання відступів може допомогти, але існує і простіший спосіб: використання пунктів меню Майстер → Масив або Майстер → Таблиця. Після вибору відповідного пункту у меню програма відкриє вікно з формою у вигляді матриці, яку ви легко зможете заповнити потрібними вам записами. У діалоговому вікні ви зможете також вибрати певні параметри, пов’язані з верстанням вмісту таблиці.

За допомогою панелі інструментів, розташованої у верхній частині діалогового вікна, ви можете встановити вирівнювання тексту у комірці, визначити гарнітуру шрифту, об’єднати або розділити комірки, вибрати рамку та вказати кольори тла і тексту. Поблизу правого краю вікна ви побачите кнопку Вставити. За допомогою цієї кнопки ви можете вставити у діалогове вікно таблицю з буфера обміну даними. Цю можливість призначено, наприклад, для копіювання та вставляння таблиць з програм для роботи з електронними таблицями.

За допомогою нижньої частини діалогового вікна ви зможете вибрати кількість рядків і стовпчиків та змінити інші параметри вашого масиву або таблиці:

За допомогою пункту Назва ви зможете вибрати середовище, яке має бути використано для вашого масиву або таблиці.
Ви можете вказати вертикальне вирівнювання у комірці за допомогою пункту Параметр. Цим пунктом можна буде скористатися лише для середовищ, у яких передбачено підтримку зміни вирівнювання.
Якщо у вибраному вами середовищі можна скористатися такою можливістю, ви можете позначити пункт Використовувати версію з зірочкою. Якщо вами буде позначено цей пункт, вам також доведеться вказати Ширину таблиці.
Іноді покращити вигляд таблиць можна за допомогою позначення пункту Використовувати пакунок booktabs.
Звичайно ж, ви також можете наказати розташувати По центру весь ваш масив.
Пункт Додавати позначки пунктів допоможе вам у заповненні відповідних пунктів таблиці чи масиву у редакторі. Якщо цей пункт буде позначено, Kile додасть позначки кружечком для кожного з елементів вашого масиву.

За використання пункту меню Майстер → Розміщення у таблиці програма відкриє простіше діалогове вікно для налаштування середовища tabbing. Для таких середовищ ви зможете вибрати кількість рядків і стовпчиків, а також інші специфічні параметри.

Додавання плаваючих об’єктів

Kile може допомогти вам у додаванні до документа плаваючих об’єктів (таблиць чи рисунків). За допомогою пункту меню Майстер → Плаваючі об’єкти вам буде зовсім нескладно додати до документу нове середовище рисунка чи таблиці.

Щоб додати новий плаваючий об’єкт, виконайте такі дії:

Виберіть різновид об’єкта, який ви бажаєте додати: рисунок чи таблицю.
Вкажіть бажані правила розташування.
Вкажіть підпис до плаваючого об’єкта.
Вкажіть мітку нового плаваючого об’єкта. Kile автоматично запропонує відповідний префікс: "fig:" для рисунків і "tab:" для таблиць.

Додавання математичних середовищ

Запам’ятати всі середовища, які використовуються для створення математичних формул, доволі складно. Звичайно ж, Kile допоможе вам згадати потрібні команди за допомогою пункту меню Майстер → Математика.

$Додавання математичного елемента$

Параметри:

Назва: виберіть тип математичного об’єкта, який слід створити.
За допомогою пункту Без нумерації можна вимкнути нумерацію для об’єктів формул.
Команда для розділення груп: у середовищах, яких передбачено підтримку декількох груп, зокрема alignat, ви можете визначити роздільник. У полі цього пункту можна вказати будь-яку команду додавання інтервалу, якою можна скористатися у математичному режимі, наприклад \quad.
Стандартний табулятор: тут ви можете вказати табулятор, який буде використано у формулі. Kile може визначити належний табулятор автоматично.
Режим формули: для середовищ матриць та масивів ви можете вибрати математичне середовище для формули.
Використовувати позначки: якщо цей пункт буде позначено, Kile додасть позначки кружечком для кожного з елементів вашої формули.

Засоби PostScript®

Файли PS не набули такої популярності, як файли PDF, але ці файли є чудовою основою для обробки і перевпорядкування сторінок документів. Якщо вам потрібно вивести дані у форматі PDF, ви можете перевпорядкувати сторінки за допомогою однієї з програм, що працюють з форматом PostScript®, а потім перетворити файл на файл PDF за допомогою команди ps2pdf.

У Майстрі PostScript® (пункт меню Майстер → Інструменти Postscript) ви побачите найпоширеніші варіанти перевпорядкування, але зможете вказати і ваші власні параметри. Основну роботу з обробки файлів виконують програми pstops і psselect, які у більшості дистрибутивів можна знайти у пакунку psutils. Якщо однієї з цих програм немає у вашому дистрибутиві, відповідні пункти не буде показано.

Спочатку вам слід вибрати вхідний файл. Якщо Kile знайде файл PS, який відповідає вашому поточному головному документу, відповідне поле вже буде заповнено, але ви можете вибрати і будь-який інший файл. Після цього оберіть файл для виводу даних та завдання, яке слід виконати. Нарешті, визначіться: бажаєте ви, щоб програма виконала лише перетворення, чи слід також запустити Okular для перегляду результатів.

1 A5 Сторінка + Порожня сторінка → DIN A4: Розташувати одну сторінку A5 разом з однією порожньою сторінкою на одній сторінці A4. Під час розташування сторінки A5 буде повернуто на 90 градусів і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.
1 сторінка A5 + дублікат → A4: Розташування одної сторінки A5 разом з її дублікатом на одній сторінці A4.
2 сторінки A5 → A4: Розташування двох послідовних сторінок A5 на одній сторінці A4.
2 сторінки A5L → A4: Розташування двох послідовних сторінок A5 у альбомному режимі разом на сторінці A4.
4 сторінки A5 → A4: Зібрати чотири послідовних сторінки A5 на одній сторінці A4. Для того, щоб сторінки A5 вмістилися, їх розміри потрібно зменшити з коефіцієнтом 0,7.
1 сторінка A4 + порожня сторінка → A4: Розташувати одну сторінку A4 разом з однією порожньою сторінкою на одній сторінці A4. Під час розташування розмір сторінок A4 буде зменшено з коефіцієнтом 0,7 (приблизно рівним кореню з 2 поділеному навпіл) і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.
1 сторінка A4 + дублікат → A4: Розташування одної сторінки A4 разом з її дублікатом на одній сторінці A4.
2 сторінки A4 → A4: Розташування двох послідовних сторінок A4 на одній сторінці A4.
2 сторінки A4L → A4: Розташування двох послідовних сторінок A4 у альбомному режимі разом на сторінці A4.
вибрати парні сторінки: Вибрати всі парні сторінки у документі.
Вибрати непарні сторінки: Вибрати всі непарні сторінки у документі.
Вибрати парні сторінки (у зворотньому порядку): Вибрати всі парні сторінки у документі у зворотному порядку.
Вибрати непарні сторінки (у зворотньому порядку): Вибрати всі парні сторінки у документі у зворотному порядку.
Всі сторінки у зворотному порядку: Всі сторінки поточного документа у зворотному порядку.
Копіювати всі сторінки (сортованими): Копіювати всі сторінки документа. Ви можете вибрати кількість впорядкованих копій.
Копіювати всі сторінки (несортованими): Копіювати всі сторінки документа. Ви можете вибрати кількість невпорядкованих копій.
pstops: Виберіть параметр: У програмах PostScript® pstops і psselect передбачено використання величезної кількості параметрів. Якщо вам потрібні якісь спеціальні параметри, ви можете запустити pstops з вказаним вами параметром. Перелік можливих параметрів можна знайти на сторінці довідки (man) відповідної програми.
psselect: Виберіть параметр: Ви можете наказати виконати psselect з вказаними вами параметрами. Будь ласка, прочитайте довідник з програми, щоб дізнатися про всі можливі параметри.

Засоби роботи з PDF

Багато хто вважає файли PDF непридатними до внесення змін, але це не так: для внесення змін у ці файли створено доволі ефективні програми, які можуть виконувати такі дії:

додавати, вилучати і перевпорядковувати сторінки;
читати і оновлювати дані щодо документа;
читати, встановлювати і вносити зміни до прав доступу до даних;

для вже створеного документа PDF.

У Майстрі PDF Kile, який можна викликати за допомогою пункту меню Майстер → Інструменти PDF, передбачено два інструменти керування і впорядкування вмісту документів PDF:

Пакунок L^AT_EX pdfpages, який є частиною дистрибутивів L^AT_EX. pdfpages не може працювати з зашифрованими сторінками.
pdftk — чудовий інструмент, керований за допомогою командного рядка, для виконання типових дій над документами PDF (див. The PDF Toolkit).

Якщо у вашій системі не встановлено однієї з цих допоміжних програм, pdfpages або pdftk, ви не побачите відповідних пунктів у вікнах майстра. Крім того, вам слід пам’ятати, що із зашифрованими документами може працювати лише pdftk.

Перевпорядкування

Першою вкладкою у вікні майстра PDF Kile після запуску є вкладка Перевпорядкування.

Спочатку вам слід вибрати вхідний файл. Якщо Kile знайде файл PDF, який відповідає вашому поточному головному документу, відповідне поле вже буде заповнено, але ви можете вибрати і будь-який інший файл. Після цього вкажіть файл для виводу даних та завдання, яке слід виконати. Нарешті, визначіться: бажаєте ви, щоб програма виконала лише перетворення, чи слід також запустити Okular для перегляду результатів.

З зашифрованими документами PDF може працювати лише pdftk. Для виконання обробки зашифрованого файла вам доведеться вказати пароль.

1 сторінка + порожня сторінка → A4

Розташувати одну сторінку разом з однією порожньою сторінкою на одній сторінці A4. Під час розташування сторінки A5 буде повернуто на 90 градусів і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.

Під час розташування сторінки A4 буде повернуто на 90 градусів, зменшено і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.

1 сторінка + дублікат → A4

Розташування одної сторінки разом з її дублікатом на одній сторінці A4.

Якщо сторінка, яку слід здублювати, має формат A4, її розміри буде підібрано так, щоб вона вмістилася на аркуші.

2 сторінки → A4

Розташувати дві послідовні сторінки на одній сторінці A4. Під час розташування сторінки A5 буде повернуто на 90 градусів і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.

2 сторінки (альбомна) → A4

Розташування двох послідовних сторінок у альбомному режимі на сторінці A4.

Поєднання двох сторінок (у альбомному режимі)

4 сторінки → A4

Зібрати чотири послідовних сторінки на одній сторінці A4. Для того, щоб сторінки вмістилися, їх розміри потрібно змінити.

4 сторінки (альбомна) → A4

Зібрати чотири послідовних сторінки у альбомному розташуванні на одній сторінці A4. Для того, щоб сторінки вмістилися, їх розміри потрібно змінити.

Поєднання чотирьох сторінок (у альбомному режимі)

вибрати парні сторінки

Вибрати всі парні сторінки у документі.

Вибрати непарні сторінки

Вибрати всі непарні сторінки у документі.

Вибрати парні сторінки (у зворотньому порядку)

Вибрати всі парні сторінки у документі у зворотному порядку.

Вибрати непарні сторінки (у зворотньому порядку)

Вибрати всі парні сторінки у документі у зворотному порядку.

Всі сторінки у зворотному порядку

Всі сторінки поточного документа у зворотному порядку.

розшифрувати файл

Якщо дані файла PDF зашифровано, ви можете їх розшифрувати.

вибір сторінок

Додайте список сторінок або діапазонів сторінок, відокремлених комами, наприклад, 1,4-7,9. У остаточний файл PDF буде включено лише вказані вами сторінки.

вилучити сторінки

Додайте список сторінок або діапазонів сторінок, відокремлених комами, які слід вилучити з вказаного файла PDF.

додати фоновий малюнок

Додає зображення тла PDF з окремого файла вхідних даних PDF. Майстер використовує лише першу сторінку з цього файла PDF і додає зображення на кожну зі сторінок виведеного PDF. Сторінку зображення буде масштабовано і повернуто, якщо це потрібно для того, щоб вмістити її до сторінки виведеного файла.

додати кольорове тло

Застосовує колір тла до всіх сторінок поточного документа. Додавати колір тла можна лише один раз, оскільки наступний шар кольору тла буде розташовано під першим, отже його не буде видно.

додати позначку на передній план

Додає позначку переднього плану у верхній частині сторінок вхідного документа PDF. Майстер використовує лише першу сторінку з файла позначки PDF і додає відповідне зображення на кожну зі сторінок документа PDF. Якщо це потрібно, зображення буде масштабовано та повернуто так, щоб вмістити його на сторінці вхідного документа. Найкращих результатів можна досягти, якщо тло на сторінці позначки є прозорим.

pdftk: виберіть параметр

Ви можете наказати виконати pdftk з вказаними вами параметрами. Будь ласка, прочитайте довідник з програми, щоб дізнатися про всі можливі параметри.

pdfpages: виберіть параметр

Ви можете наказати виконати pdfpages з вказаними вами параметрами. Будь ласка, прочитайте довідник з програми, щоб дізнатися про всі можливі параметри.

Властивості

Встановлення, внесення змін та вилучення властивостей документа можливе, лише якщо встановлено pdftk, а Kile зібрано з підтримкою бібліотеки libpoppler.

До традиційних метаданих PDF належать назва документа, автор, тема, ключові слова, назва програми для створення, дати створення і останнього внесення змін до файла.

Права доступу

Крім того, якщо встановлено pdftk, ви зможете встановити, внести зміни або вилучити права доступу до документа.

Діалогове вікно встановлення прав доступу до PDF

Для встановлення або внесення змін до прав доступу до таких документів вам потрібно буде вказати пароль. Крім того, може бути виконано шифрування даних PDF з метою запобігання несанкціонованим діями з даними або накладання автором обмежень на дії з вмістом документа. Отже, автор може дозволити або заборонити такі дії:

друк сторінок;
внесення змін до сторінок;
копіювання тексту та зображень зі сторінок;
зміну або додавання анотацій;
заповнення полів форми даними.

Зміну прав доступу завжди пов’язано з примусовим 128-бітовим шифруванням методами Acrobat версії 5 або 6 з визначенням пароля.

Вам слід пам’ятати: шифрування і встановлення пароля не є надійними способами захисту даних PDF. Дані буде зашифровано, але ключ залишиться загальнодоступним. Ці способи захисту слід вважати ввічливим нагадуванням з боку автора щодо потреби у виконанні законодавства щодо авторських прав.

Статистика документа

За допомогою діалогового вікна, яке відкривається пунктом меню Файл → Статистика ви можете ознайомитися зі статистичними даними щодо позначеного фрагмента тексту, документа або всього проєкту. Тут зокрема буде наведено дані щодо кількості слів, команд або середовищ L^AT_EX, а також кількість символів для кожного з типів даних.

Отримані статистичні дані можна скопіювати у текстовому форматі або у форматі таблиці L^AT_EX до буфера обміну даними.

Якщо ви позначите фрагмент тексту і відкриєте діалогове вікно статистичних даних, програма покаже дані щодо позначеного фрагмента. Якщо не позначено жодного фрагмента, у діалоговому вікні буде показано статистичні дані всіх відкритих файлів. Якщо ви бажаєте поглянути на статистику всього проєкту, скористайтеся пунктом меню Файл → Відкрити всі файли проєкту, щоб швидко і просто відкрити всі текстові файли вашого проєкту.

Слід зробити зауваження щодо точності наведених даних. Ось приклад обчислень, які буде виконано програмою: у рядку «K\"uhler» буде знайдено одне слово (шість літер) і одну команду (дві літери). Існують і інші комбінації, у яких частини команд буде пораховано як слова і навпаки. Крім того, алгоритм було створено і перевірено для мов на зразок англійської або німецької. Отже вважати показані цифри абсолютно точними не можна. Якщо вам потрібні точні дані щодо кількості слів і символів, вам слід виконати декілька перевірок, щоб оцінити точність даних Kile для вашої мови.

Розділ 8. Особливі теґи у LATEX

Розділ 8. Особливі теґи у L^AT_EX

Користування бібліотекою теґів L^AT_EX

У L^AT_EX передбачено тисячі теґів для літер і спеціальних символів. Найпростішим способом вставки цих теґів є використання меню бічної панелі, панелі, яку розташовано ліворуч від вікна редактора.

Меню бічної панелі

Ви можете скористатися одним з таких типів:

Ті, що найчастіше використовуються
Відношення
Оператори
Стрілки
Інші математичні символи
Різноманітний текст
Розділювачі
Грецька
Спеціальні символи
Символи кирилиці
Визначений користувачем

На панельках підказок до піктограм буде показано відповідні команди L^AT_EX і назви пакунків, які слід включити для коректної роботи цих команд.

Якщо натиснути клавішу Shift, навести вказівник миші на символ і клацнути лівою кнопкою миші, до тексту буде вставлено рядок $\команда_символу$ . Якщо натиснути клавішу Ctrl, команду буде додано у фігурних дужках.

Якщо ви вставляєте команду, для роботи якої потрібно включити пакунок, який не було включено до вашого документа L^AT_EX, ви побачите повідомлення з попередженням у вікні перегляду журналу.

У першому списку символів містяться символи, що частіше використовуються. Введені вами символи додаватимуться до цього списку, щоб прискорити та полегшити додавання ваших улюблених символів. Порядок символів після додавання нового символу не змінюватиметься, програма лише збільшуватиме лічильник для символу. Якщо кількість пунктів у списку перевищить 30, пункт з найменшим значенням лічильника буде вилучено зі списку.

У списку Визначених користувачем символів міститимуться ваші власні символи. Для створення власного символу вам знадобиться програма gesymb і файл definitions.tex з пакунка вихідних кодів Kile. Крім того вам потрібен буде компілятор L^AT_EX (сюрприз!) і програма dvipng (версії 1.7 або новішої). Процедура створення символу полягає у тому, що ви створюєте файл L^AT_EX з \input{визначення}, що робить можливим використання наведених нижче команд, і надаєте змогу команді gesymb mysymbols.tex user (яка викликає L^AT_EX і dvipng) створити піктограми. Після копіювання піктограм до теки $HOME/.kde/share/apps/kile/mathsymbols/user/ і перезапуску Kile ви зможете скористатися вашими власними символами.

У файлі definitions.tex визначено такі команди:

\command[\optarg]{\symbol}: включити символ \symbol до списку символів, додатковий параметр \optarg визначає команду, яку Kile має вставити до тексту. Якщо додаткового параметра не буде вказано, використовуватиметься команда з обов’язкового параметра.
\mathcommand[\optarg]{\symbol}: те саме, що і попередня команда, але команду у обов’язковому параметрів буде вставлено у математичному режимі.
\pkgs[arg]{pkg}: оголосити, що команда, вказана у цьому рядку, потребує використання пакунка L^AT_EX з назвою pkg та необов’язковим параметром arg. Цю команду слід вказувати до команди \command, вона перевизначає всі специфікації пакунків, задані середовищем neededpkgs.
\begin{neededpkgs}[pkgs-args]{pkgs} ... \end{neededpkgs}: виконує ту саму роль, що і попередня команда, але для всіх включених у середовище команд.

Нижче, для повноти, наведено приклад:

\documentclass[a4paper,10pt]{article}
\usepackage{amssymb}
\input{definitions}
%
\begin{document}
\pagestyle{empty}
%
\begin{neededpkgs}{amssymb}
\mathcommand{\surd}
\pkgs{amsmath}\mathcommand[\ddddot{}]{\ddddot{a}}
\mathcommand{\angle}
\end{neededpkgs}
\command{\"A}
\mathcommand{\exists}
\mathcommand[\stackrel{}{}]{\stackrel{abc}{=}}

%\begin{neededpkgs}[ukrainian,utf8,T2A,]{babel,inputenc,fontenc,mathtext}
%
%   \end{neededpkgs}
% this would need to include the packages
% \usepackage{mathtext}
% \usepackage[T2A]{fontenc}
% \usepackage[ukrainian]{babel}
% \usepackage[utf8]{inputenc}
%  just to explain the format
\end{document}

Використання елементів бібліографії (bibitems)

\bibitem — це команда, що використовується для вставки використаного джерела у середовищі thebibliography вашого документа. Синтаксична конструкція \bibitem є такою: \bibitem[мітка]{ключ}.

Необов’язковий параметр [мітка] призначено для того, щоб ви могли додати власну систему міток для запису бібліографії. Якщо цей параметр не буде встановлено, посилання на записи бібліографії виглядатиме як [1], [2], [3] тощо.

Параметр {ключ} використовується для пов’язування команд пункту бібліографії і посилання на цей пункт, \bibitem і \cite. Команда \cite має містити мітку, пов’язану з відповідним пунктом з бібліографічними даними \bibitem, розташованим у середовищі thebibliography. Обидві команди, \bibitem і \cite, повинні мати спільний параметр {ключ}. Найпростішим способом визначення ключів є використання прізвищ авторів. У других фігурних дужках визначення середовища thebibliography слід вказати найбільшу довжину мітки бібліографії у вашому документі. Отже, якщо ви, наприклад, вказали {foo}, всі мітки мають бути коротшими або рівними за довжиною до мітки foo. Якщо цей параметр буде вказано неправильно, вам не вдасться створити красиві відступи у бібліографії вашого документа.

Бібліографія — це розділ вашого документа, відмінний від основного тексту. Приклад коду бібліографії може виглядати так:

\begin{thebibliography}{50}
        \bibitem{Simpson} Homer J. Simpson. \textsl{Mmmmm...donuts}. Evergreen Terrace Printing Co.,
                          Springfield, SomewhereUSA, 1998
\end{thebibliography}

Після зазначення подібного пункту, ви можете додати посилання на відповідний пункт \bibitem за допомогою команди \cite. Код посилання може виглядати так:

Моя доповідь щодо філософії Сімпсонів\copyright ґрунтується на моїй улюбленій книзі \cite{Simpson}.

Оскільки часто важко запам’ятати точний ключ цитування, якщо посилань доволі багато, у Kile передбачено простий спосіб додавання посилань. За допомогою пункту меню LaTeX → Посилання → Cite ви можете відкрити список з усіма ключами цитування. Виберіть потрібний вам ключ, і програма додасть відповідне посилання у ваш документ. Щоб оновити список ключів, збережіть файл, скористайтеся пунктом меню Зміни → Оновити структуру або просто натисніть клавішу F12. Якщо буде увімкнено автоматичне доповнення коду, Kile показуватиме список всіх міток bibitem одразу після введення команди \cite.

Остаточний вигляд пункту у бібліографії вашого документа буде таким:

[1] Homer J. Simpson. Mmmmm...donuts. Evergreen Terrace Printing Co., Springfield, SomewhereUSA, 1998.

Крім того, Kile може працювати з редакторами BibT_EX, зокрема KBibT_EX з метою полегшення додавання посилань на літературу. Якщо до проєкту буде додано файл BibT_EX, Kile увімкне можливість з автоматичного доповнення команд посилань, яку описано вище.

Розділ 9. Меню, яке може визначити користувач

Налаштування

У Kile передбачено підтримку меню, визначених користувачем. Ці меню буде показано серед основних пунктів меню Kile. Налаштувати такі меню можна за допомогою діалогового вікна налаштовування Kile: Параметри → Налаштувати Kile → Меню користувача.

Передбачено два варіанти розташування меню:

пункт меню Меню користувача основного меню програми між пунктами LaTeX і Майстер та пункт майстра налаштування Змінити меню користувача у меню Майстер;
розташувати обидва пункти у нижній частині меню LaTeX.

Раніше створені користувачем мітки зі старих версій Kile буде автоматично перетворено на нове придатне до налаштовування користувачем меню. Мітки буде збережено до файла з назвою usertags.xml. Як і всі інші файли визначення меню, цей файл зберігатиметься у локальному каталозі меню користувача Kile: KILE_APP_DIR/usermenu/, наприклад /home/user/.kde/share/apps/kile/usermenu/.

Ви можете використовувати різні файли визначення меню для виконання різних завдань. Для встановлення або внесення змін до файла визначення меню скористайтеся майстром меню: Майстер → Змінити меню користувача або LaTeX → Змінити меню користувача.

Майстер

Ви можете створювати меню або вносити зміни до вже створених меню за допомогою зручного майстра налаштовування меню користувача, доступ до якого можна отримати за допомогою пункту меню LaTeX → Змінити меню користувача.

У лівій частині вікна майстра ви побачите поточну ієрархію меню. Подібно до звичайного меню, передбачено три різновиди пунктів меню:

звичайні пункти меню, з якими пов’язано певні дії;
підменю, які містять інші пункти меню;
роздільники, які надають структурованості спискам пунктів меню.

Щоб внести зміни до меню, скористайтеся шістьма кнопками, розташованими ліворуч. Доступ до додаткових дій можна отримати за допомогою контекстного меню вже створених пунктів меню.

З кожним звичайним пунктом меню пов’язується дія одного з трьох типів. Кожен з типів має власні атрибути, які можна встановити:

Текст: у Kile передбачено можливість створення власних міток. Мітка подібна до кнопки, натискання на яку призводить до виконання певної команди або вписування якогось поширеного фрагмента тексту. Таким фрагментом, наприклад, може бути речення Доброго дня, долучаю до цього листа.... Цю мітку буде вставлено у поточну позицію курсора після виклику відповідного пункту (див. вище). Можна використовувати метасимволи (див. Заповнювачі).
Вставити вміст файла: вставити повністю вміст вказаного файла.
Виконати зовнішню програму: дані, виведені програмою може бути вставлено до відкритого документа. У командному рядку програми можна використати метасимвол %M замість позначеного фрагмента тексту, який буде збережено до тимчасового файла. %M позначає назву цього тимчасового файла.

Якщо майстрові не вистачатиме якихось важливих даних, відповідні пункти меню буде позначено червоним кольором. Таке позначення може означати, що файл не знайдено:

або що не знайдено заголовка пункту меню, замість нього буде показано знаки питання, ???.

Якщо ви відкриєте контекстне меню такого «червоного» пункту меню, ви побачите додатковий пункт меню з даними щодо помилки, пов’язаної з пунктом.

Додаткову інформацію можна отримати за допомогою кнопки Що це?, підказки для якої передбачено для більшості віджетів.

Заповнювачі

Вставлення тексту

Передбачено декілька замінників, якими ви можете скористатися у ваших мітках: %C, %B, %M, %E, %R and %T.

%C: це позиція, куди буде пересунуто курсор після вставки визначеного користувачем теґу.
%B: буде замінено позначкою-кружечком (див. Позначки).
%M: буде замінено позначеним фрагментом тексту.
%E: позначає ширину відступу тексту у середовищі.
%R: відкриває діалогове вікно посилання, за допомогою якого ви зможете вибрати вже визначену мітку. За допомогою цього замінника можна створити посилання на вже визначену мітку, яку ви можете вибрати зі спадного списку (див. також LaTeX → Посилання → ref або LaTeX → Посилання → pageref).
%T: відкриває діалогове вікно посилань списку літератури для вибору вже визначеного пункту списку. Подібно до використання пункту меню LaTeX → Посилання → cite буде показано контекстне меню всіх визначених пунктів списку літератури.

Розгляньмо інший приклад з макросом, подібним до \frac{%M}{%C}. Спочатку ми позначаємо у нашому тексті число, наприклад 42. Після цього викликаємо макрос і отримуємо \frac{42}{}, причому курсор буде розташовано всередині другої пари дужок.

Вставлення вмісту файла

Якщо вам потрібно вставити вміст якогось текстового файла, ви можете скористатися тими самими заповнювачами-замінниками.

Виконання програми

Якщо вам потрібно виконати зовнішню програму, у командному рядку розпізнаватиметься лише замінник %M, який відповідає позначеному фрагменту тексту. Цей фрагмент буде збережено до тимчасового файла, а замінник %M замінено на назву цього файла.

Ще одним замінником є %S. Цей замінник буде замінено на повну назву поточного документа без шляху до нього. Ця назва складатиметься з усіх назви файла аж до, але не включаючи, останній символ «.».

Параметр

Для більшості пунктів меню передбачено додаткові параметри, призначення яких зрозуміло з назви. Якщо якимись з параметрів не можна скористатися для дії певного типу, відповідні пункти параметрів буде вимкнено.

Ось один з прикладів для виконання зовнішньої програми:

Як можна бачити, викликається скрипт мовою perl. Цей скрипт оброблятиме поточний позначений фрагмент тексту. Щоб уникнути помилок, позначено пункт Потребує позначення фрагмента тексту. Виведені цим скриптом дані буде вставлено у текст (Вставити дані, виведені вибраною програмою). Вставленими даними буде замінено поточний позначений фрагмент (Замінити позначений фрагмент тексту). Після вставляння фрагмент тексту позначено не буде.

Звичайно ж, ви можете також викликати власні програми або скрипти. Наприклад, можете позначити список із чисел, відокремлених пробілами, і викликати скрипт або програму мовою Perl, яка перетворить позначені дані на код L^AT_EX для матриці. Якими б не були ваші ідеї, ви можете реалізувати їх за допомогою пункту меню користувача.

Файли визначення меню

Під час роботи програми ви можете встановлювати різні меню для виконання різних завдань. У відповідь на виклик майстра меню користувача буде завантажено поточний файл визначення меню. Якщо ви внесете до нього зміни і закриєте діалогове вікно за допомогою кнопки Гаразд, внесені вами зміни буде збережено і встановлено як нове меню користувача. Закриття діалогового вікна за допомогою кнопки Скасувати призведе до відкидання всіх внесених змін.

Крім того, ви можете зберегти змінений файл до каталогу меню користувача або завантажити інший файл визначення меню і встановити його. Всі файли визначення меню мають зберігатися у локальному каталозі меню користувача Kile: KILE_APP_DIR/usermenu/.

Ознайомтеся з файлом прикладу визначення меню, example.xml, щоб дізнатися більше про пункти меню та параметри цих пунктів.

Розділ 10. Інструменти для збирання

Компіляція, перетворення і перегляд

Щоб переглянути результати вашої роботи, вам потрібно скомпілювати вихідні коди. Всі пункти інструментів збирання згруповано у меню Збирання → Компілювати, Збирання → Перетворити і Збирання → Переглянути.

Щоб скомпілювати ваш код для перегляду у Okular або подальшого перетворення, ви можете скористатися клавіатурним скороченням Alt+2. Після цього ви можете переглянути отриманий файл DVI за допомогою типового переглядача за допомогою натискання комбінації клавіш Alt+3, перетворити файл DVI на файл PS за допомогою натискання комбінації клавіш Alt+4 і переглянути файл PS за допомогою натискання комбінації клавіш Alt+5.

BibT_EX

Якщо для роботи з бібліографічними записами ви користуєтеся BibT_EX, вам, зазвичай, доведеться компілювати документ за особливою схемою. Це означає, що спочатку слід викликати L^AT_EX, потім BibT_EX, а потім ще двічі L^AT_EX. На щастя, Kile достатньо кмітливий, щоб виявити потребу у виклику додаткових інструментів, зокрема BibT_EX, makeidx і Asymptote. Подібну поведінку програми типово увімкнено, змінити цю поведінку можна на вкладці Загальне налаштування інструментів L^AT_EX і PDFL^AT_EX на сторінці Параметри → Налаштувати Kile... → Інструменти+Збирання.

MetaPost і Asymptote

Якщо ви бажаєте зібрати ваш документ за допомогою програма малювання зображень MetaPost або Asymptote, ви можете зробити це за допомогою пунктів меню Збирання → Компілювати → Metapost або Збирання → Компілювати → Asymptote.

PDFL^AT_EX

Існує і інший спосіб компіляції вашого документа, якщо вам потрібен файл PDF: ви можете запустити PDFL^AT_EX, який збере ваш вихідний код безпосередньо у файл PDF за допомогою натискання комбінації клавіш Alt+6. Переглянути зібраний файл можна натисканням комбінації клавіш Alt+7.

Іншим шляхом є перетворення файла PS на файл PDF за допомогою натискання комбінації клавіш Alt+8, або пряме перетворення файла DVI на файл PDF за допомогою натискання комбінації клавіш Alt+9.

Причиною використання PDFL^AT_EX замість L^AT_EX може бути простота або звичка, але у певних випадках поведінка цих двох програм може відрізнятися.

Перетворення L^AT_EX на вебсторінку

Нарешті, у вас може виникнути потреба у публікації вашої роботи у інтернеті, а не просто на папері. Ви можете просто скористатися програмою latex2html, яку можна викликати за допомогою пункту меню Kile Збирання → Перетворити → LaTeX to Web. Результат буде збережено у підтеку у підтеці робочої теки, ви зможете переглянути результат перетворення за допомогою пункту меню Збирання → Переглянути → ViewHTML.

Як передати параметри командного рядка

Якщо ви бажаєте передати певні особливі параметри командного рядка для збирання документа, перетворення або перегляду, ви можете вказати ці параметри на сторінці Параметри → Налаштувати Kile... → Інструменти+Збирання.

Швидкий попередній перегляд

Під час роботи з L^AT_EX вам завжди буде потрібен певний час для перегляду результату. Спочатку L^AT_EX має скомпілювати вихідний код документа, а потім запустити інструмент перегляду. Це може внести певні незручності, якщо ви просто змінили декілька літер у складному рівнянні. У Kile передбачено режим Швидкого перегляду, у якому ви можете скомпілювати лише частину документа і зекономити час. У цьому режимі існує чотири різних підрежими, які можна скомбінувати у сім варіантів збирання.

Всі налаштування слід виконувати за допомогою сторінки Параметри → Налаштувати Kile... → Інструменти+Переглянути.

Режим вибору

Користувач має обрати частину документа. За допомогою пункту меню Збирання → Швидкий перегляд → Вибране або клавіатурного скорочення Ctrl+Alt+P,S можна буде запустити вказану програму. Kile візьме преамбулу з початкового тексту, отже буде включено всі потрібні пакунки і визначені користувачем команди. Користувач може обрати один з восьми наперед визначених наборів налаштувань:

LaTeX+DVI (вбудований переглядач)
LaTeX+DVI (Okular)
LaTeX+PS (вбудований переглядач)
LaTeX+PS (Okular)
PDFLaTeX+PDF (вбудований переглядач)
PDFLaTeX+PDF (Okular)
XeLaTeX+PS (вбудований переглядач)
XeLaTeX+PDF (Okular)

Цього здебільшого має бути достатньо у випадках, коли вам знадобиться швидкий перегляд.

Режим середовища

Дуже часто у вас виникатиме потреба у перегляді поточного середовища, особливо математичних середовищ, які іноді досить важко записати належним чином. У Kile передбачено дуже швидкий спосіб досягти потрібного результату. Вибирати нічого не потрібно, достатньо лише скористатися пунктом меню Збирання → Швидкий перегляд → Середовище або клавіатурним скороченням Ctrl+Alt+P,E, — програма виконає збирання, а потім і покаже вам результат.

Режим піддокумента

Якщо ви створили великий проєкт, що складається з багатьох документів, не варто компілювати одразу весь проєкт, якщо зміни було внесено лише у окремий документ. Програма Kile здатна скомпілювати і показати попередній перегляд поточного піддокумента. Преамбулу буде взято з головного документа, зібрано буде лише поточну частину: достатньо лише скористатися пунктом меню Збирання → Швидкий перегляд → Піддокумент або клавіатурним скороченням Ctrl+Alt+P,D.

Режим математичної групи

За допомогою попереднього перегляду математичної групи ви зможете побачити результат збирання математичної групи, яку ви зараз редагуєте. Kile візьме преамбулу з головного документа і збере лише математичну групу, у якій зараз перебуває курсор, — достатньо лише скористатися пунктом меню Збирання → Швидкий перегляд → Математична група або клавіатурним скороченням Ctrl+Alt+P,M.

Швидкий перегляд на нижній панелі

Ви можете налаштувати Kile так, щоб програма використовувала для показу попереднього перегляду не нове вікно, а нижню панель вікна програми. Ви можете задіяти цю можливість за допомогою панелі налаштування швидкого перегляду.

Формати графічних файлів

L^AT_EX і PDFL^AT_EX

PDFL^AT_EX, за використання пакунка graphics або graphicx, може коректно збирати файли DVI або PDF з графікою у форматах PNG і JPG, але не може працювати з файлами EPS. І навпаки, якщо ви вирішите зібрати за допомогою програми L^AT_EX файл DVI, а потім перетворити його на файл PS і зрештою на файл PDF, ви зможете скористатися графікою у форматі EPS, але не зможете додавати графіку у форматах PNG і JPG.

Значна кількість користувачів бажають створювати документи PDF, але також бажають скористатися чудовим пакунком Pstricks для створення графіки PostScript®, або бажають скористатися даними виведеними у форматі PostScript® математичними або науковими програмами, зокрема Mathematica, Maple або MuPAD. Цим користувачам L^AT_EX слід спочатку зібрати файл PostScript®, навіть, якщо вони бажають зрештою створити документи PDF, оскільки ці програми створюють код PostScript®, яким не може скористатися PDFL^AT_EX. Але це не настільки складно, як може здатися, оскільки вам допоможе Kile.

Перетворення графічної інформації

Щоб розірвати це коло, у випадку, якщо ви бажаєте включити одразу і код PostScript® і файли PNG або JPG, ви можете скористатися одним з обхідних маневрів:

Якщо вам потрібен файл у форматі PS, а у вас є лише файли у форматах JPG або PNG, ви можете просто спочатку обробити код PDFL^AT_EX з виводом до DVI, а потім виконати dvips, щоб отримати файл PS. Як бачите, PDFL^AT_EX є чудовим вибором, якщо у ваших початкових файлах зовсім немає коду PostScript®.
Ви можете перетворити файли EPS у файли PNG або файли у інших форматах за допомогою програми Gimp або ImageMagick, а потім скористатися PDFL^AT_EX.
Найкращим шляхом перетворення графіки у форматі EPS на графіку у форматі PDF є використання програми epstopdf, яку включено до всіх дистрибутивів T_EX, з наступним використанням PDFL^AT_EX. У результаті буде створено високоякісні зображення, ви ж отримаєте змогу керувати отриманим результатом за допомогою таких параметрів:
```
-dAutoFilterColorImages=false
        -dAutoFilterGrayImages=false
        -sColorImageFilter=FlateEncode
        -sGrayImageFilter=FlateEncode
        -dPDFSETTINGS=/prepress
        -dUseFlateCompression=true
```
Навіть більше: якщо ваша система надає змогу використовувати shell-escape, перетворення можна виконати на льоту. Все, що вам слід зробити, це включити пакунок epstopdf, який є частиною дистрибутивів T_EX за допомогою команди \usepackage{epstopdf}. Припустімо, що код включення рисунка є таким:
```
        \includegraphics[width=5cm]{test.eps}
```
Тоді, якщо ви викликатимете PDFL^AT_EX з параметром --shell-escape, рисунок test.eps буде автоматично перетворено на test.pdf.
Подібне перетворення буде виконуватися кожного разу, коли ви викликатимете PDFL^AT_EX. Якщо команду включення рисунка вказано неявно:
```
        \includegraphics[width=5cm]{test}
```
epstopdf перевірятиме, чи існує файл test.pdf, отже крок перетворення можна пропустити.
Перетворення можна виконати і іншим способом: скористатися L^AT_EX і перетворенням PS-PDF. Користуватися цим способом не варто, оскільки інкапсуляція у EPS зображень JPG і PNG може призвести до створення більших файлів, що призведе до занадто великих документів. Цей розмір сильно залежить від використаної програми, оскільки у EPS можна інкапсулювати інші графічні дані, але не всі програми підтримують це перетворення належним чином. Деякі з цих програм намагаються скомбінувати ваше зображення JPG з векторною графікою і різноманітними скриптами, що може призвести до створення величезних файлів. Перетворення даних у всіх графічних форматах на дані у форматі EPS можна виконати за допомогою ImageMagick. Іншою простою програмою, яка виконує перетворення належним чином є jpg2ps.
Крім того, ви можете скористатися автоматичним перетворенням. Всі графічні файли на льоту буде перетворено на файли EPS, а потім вставлено до документа PS. Цей спосіб комфортніший, але потребує належного налаштування вашої системи. Цей спосіб обговорено у розділі EPS-графіка.

Використовуємо правильний формат для зображень

EPS є різновидом скриптової мови, призначеної для створення векторної графіки, у ній описуються всі лінії і точки, з яких складається рисунок. Зображення, описані такою мовою, виглядають добре, навіть за значного збільшення масштабу зображення. Ця мова добре пасує до діаграм і векторних графіків, які було створено за допомогою EPS, такі графіки виглядають чітко і мають незначні розміри у байтах.
PNG (або застарілий формат GIF) є форматом зберігання графічних даних без втрати якості, файли у цьому форматі мають незначні розміри і є достатньо якісними. Цей формат достатньо добре пасує для діаграм, сканованих графіків та інших зображень у яких важливе зберігання без втрати різкості. Ці формати не завжди варто використовувати, якщо ви маєте справу з фотографіями.
JPG є форматом зберігання даних з втратою якості, за використання якого файли мають менший розмір за файли у форматі PNG ціною певною втрати деталізації зображення. Зазвичай, зберігання у цьому форматі фотографій не призводить до видимої втрати якості, але погіршує якість діаграм, креслень і може призвести до зникнення з зображення тонких ліній, у останніх випадках слід використовувати EPS або PNG.

Але завжди пам’ятайте: якщо на початку був мотлох, вийде мотлох! Ніяке перетворення не зробить погане зображення кращим.

EPS-графіка

Графічні файли у форматі EPS є традиційним способом додавання графічних файлів до документів L^AT_EX. Оскільки списки листування переповнено питаннями щодо графіки у форматі EPS, ми обговоримо деякі важливі аспекти і продемонструємо спосіб, у який Kile підтримує ці файли.

L^AT_EX і EPS-графіка

Якщо ви вирішили скористатися традиційним L^AT_EX для створення файлів у форматі PS або PDF, ймовірно, у вас можуть виникнути проблеми з графічними файлами. Вам доведеться використовувати EPS-графіку (Encapsulated PostScript®), а не файли JPEG або PNG. Це не повинно призвести до проблем, оскільки існує багато інструментів перетворення, зокрема програма convert з чудового пакунка ImageMagick. Але подібне перетворення може тривати деякий час.

Файли EPS використовуються як L^AT_EX, так і інструментом перетворення DVI-PS:

L^AT_EX шукає у файлі EPS рядок обмежувальної рамки, який повідомляє L^AT_EX про те, скільки простору сторінки слід зарезервувати для рисунка.
Після цього інструмент перетворення DVI-PS прочитає файл EPS і вставить рисунок до файла PS.

Ось вам декілька підказок:

L^AT_EX ніколи не читає файл EPS, якщо параметри обмежуючої рамки не було вказано у команді вставки рисунка.
Оскільки програма L^AT_EX не здатна читати файли не у форматі ASCII, ця програма не зможе прочитати дані щодо обмежуючої рамки зі стиснутих графічних файлів або файлів у форматах відмінних від EPS.
Рисунки у форматі EPS не включаються до файла DVI. Оскільки файли EPS потрібні для перетворення файла DVI у формат PS, ці файли EPS слід зберігати разом з файлами DVI.

Тепер можна викликати L^AT_EX, а потім інструмент перетворення DVI-PS, наприклад dvips, для створення вашого документа PostScript®. Якщо вашою метою є створення документа PDF, вам слід виконувати команду dvips з параметром -Ppdf, а потім викликати команду ps2pdf. Подібну схему обробки ви знайдете у більшості документів з цього питання.

Робота з PostScript® у Kile

Kile допоможе вам отримати дані щодо обмежуваної рамки. Якщо ви встановили пакунок ImageMagick, Kile зможе видобути ці відомості з файла EPS і вставити потрібні параметри. Подібне видобування відбувається автоматично після вибору графічних файлів. У подібній процедурі існує дві переваги:

Отримані дані буде показано у діалоговому вікні, L^AT_EX не потрібно буде пізніше видобувати ці дані.
Важливішим є те, що ширину і висоту зображення може бути обчислено, якщо відома його роздільна здатність. Ці дані буде показано у верхній частині діалогового вікна і може слугувати підказкою, якщо ви забажаєте змінити масштаб рисунка.
Kile також підтримує файли EPS, стиснуті zip або gzip, які мають набагато менший розмір, ніж нестиснуті файли EPS. Але цією функціональною можливістю можна буде скористатися за спеціального налаштування системи і зміни ваших локальних налаштувань графіки, на зразок тих, які описано у розділі Растрова графіка.

Робота з PostScript® і растрова графіка

Якщо у вашій системі уможливлено shell-escape, Kile підтримуватиме простий спосіб включення растрової графіки, якщо ви належно налаштували вашу систему T_EX. Потреби у перетворенні графіки у форматах JPEG або PNG не буде, її буде виконано автоматично під час перетворення файла DVI на файл PS.

L^AT_EX потрібні дані щодо суфіксів файлів. Пакунок graphicx шукає файл graphics.cfg, який має зберігатися за шляхом пошуку ваших документів L^AT_EX. Знайдіть такі рядки:

\DeclareGraphicsRule{.pz}{eps}{.bb}{}%
   \DeclareGraphicsRule{.eps.Z}{eps}{.eps.bb}{}%
   \DeclareGraphicsRule{.ps.Z}{eps}{.ps.bb}{}%
   \DeclareGraphicsRule{.ps.gz}{eps}{.ps.bb}{}%
   \DeclareGraphicsRule{.eps.gz}{eps}{.eps.bb}{}%

і замінити ці рядки на рядки:

\DeclareGraphicsRule{.pz}{eps}{.bb}{}%
   \DeclareGraphicsRule{.eps.Z}{eps}{.eps.bb}{}%
   \DeclareGraphicsRule{.ps.Z}{eps}{.ps.bb}{}%
   \DeclareGraphicsRule{.ps.gz}{eps}{.ps.bb}{}%
   % changed or new graphic rules
   \DeclareGraphicsRule{.eps.zip}{eps}{.eps.bb}{`unzip -p #1}%   zipped EPS
   \DeclareGraphicsRule{.eps.gz}{eps}{.eps.bb}{`gunzip -c #1}%   gzipped EPS
   \DeclareGraphicsRule{.jpg}{eps}{}{`convert #1 eps:-}%         JPEG
   \DeclareGraphicsRule{.gif}{eps}{.bb}{`convert #1 eps:-}%      GIF
   \DeclareGraphicsRule{.png}{eps}{.bb}{`convert #1 eps:-}%      PNG
   \DeclareGraphicsRule{.tif}{eps}{.bb}{`convert #1 eps:-}%      TIFF
   \DeclareGraphicsRule{.pdf}{eps}{.bb}{`convert #1 eps:-}%      PDF-graphics

У Debian ви знайдете цей файл за адресою /etc/texmf/latex/graphics.cfg. Найкращим способом змінити ці параметри є скопіювати цей файл до вашого локального шляху tex, а потім внести зміни. Ознайомтеся з підручником з T_EX вашого дистрибутива, щоб дізнатися як отримати список ваших тек T_EX.

За допомогою цього файла налаштувань ви зможете вставляти растрові рисунки і стиснуті zip або gzip файли EPS у L^AT_EX. Команда для перетворення передається dvips. Якщо ви подивитеся на команду перетворення ви побачите, що вона не створює ніяких додаткових файлів. Результат процесу перетворення буде безпосередньо передано до файла PS. Єдиним набором даних, який потрібно знати L^AT_EX, є розміри рисунка, тому нам потрібна обмежуюча рамка, яку створить Kile.

Дехто може зауважити, що цей спосіб не є безпечним. Вам доведеться вирішити, чи використовуватимете ви цей спосіб. У будь-якому разі, вам не потрібні дані щодо обмежуючої рамки: Kile автоматично визначить потрібні розміри з графічних файлів будь-якого типу.

PDFL^AT_EX і EPS-графіка

Як ми вже зауважили, PDFL^AT_EX не здатен працювати з графічними файлами у форматі EPS, але тут вам можуть допомогти інструменти перетворення, зокрема epstopdf. Найкращим вирішенням проблеми є додавання рядка включення пакунка epstopdf одразу після рядка включення graphicx.

\usepackage[pdftex]{graphicx}
   \usepackage{epstopdf}

Тепер можна включати рисунки у форматі EPS, якщо ви запускатимете pdflatex з параметром --shell-escape, але все можна зробити ще краще, принагідно увімкнувши обробку файлів EPS, стиснутих zip або gzip. Знову ж таки доведеться змінити файл налаштування графіки graphics.cfg у спосіб, описаний раніше. Цього разу вам слід знайти рядки:

% pdfTeX is running in pdf mode
   \ExecuteOptions{pdftex}%

і просто додати туди такі рядки:

% pdfTeX is running in pdf mode
   \ExecuteOptions{pdftex}%
   \AtEndOfPackage{%
      \g@addto@macro\Gin@extensions{.eps.gz,.eps.zip}%
      \@namedef{Gin@rule@.eps.gz}#1{{pdf}{.pdf}{`gunzip -c #1 | epstopdf -f 
>\Gin@base.pdf}}%
      \@namedef{Gin@rule@.eps.zip}#1{{pdf}{.pdf}{`unzip -p #1 | epstopdf -f 
>\Gin@base.pdf}}%
   }%

Після додавання цих рядків PDFL^AT_EX зможе працювати з файлами EPS, це, сподіваємося, розв’яже ваші проблеми з графікою.

Головний документ

Визначення документа як головного надасть вам змогу працювати з окремими файлами: основним (або головним документ) і дочірніми документами, з яких складатиметься сама робота. Після визначення головного документа за допомогою відповідного пункту з меню Параметри всі команди з меню Інструменти стосуватимуться головного документа, навіть якщо ви працюєте з одним з дочірніх документів. Це стосується навіть випадків, коли головний документ не відкрито.

Робота над помилками

Після виконання спроби збирання документа Kile намагається знайти у створеному журналі повідомлення про помилки. Якщо подібні повідомлення про помилки або попередження буде знайдено, програма покаже ці повідомлення у вікні Журнал і повідомлення. Ви можете проаналізувати ці повідомлення за допомогою пункту меню Збирання → Переглянути файл журналу або клавіатурного скорочення Alt+0. Після використання однієї з цих дій створений файл журналу буде показано у вікні Журнал і повідомлення, рядки з помилками та рядки, про які система збирання вас попередила, буде підсвічено.

Перегляд журналу

Перейти від одного повідомлення у файлі журналу до іншого дуже просто: скористайтеся пунктами менюЗбирання → Наступна/Попередня помилка/попередження LaTeX або відповідними кнопками панелі інструментів.

Щоб перейти до рядка текстових кодів L^AT_EX, у якому сталася помилка або було створено попередження, натисніть відповідний рядок у вікні Журнал і повідомлення. Kile автоматично виконає гортання коду до потрібного рядка.

Режим нагляду за файлами

Після запуску команди Quickbuild і збирання документа буде запущено певний інструмент перегляду. Якщо ви не користуєтеся вбудованим переглядачем, програма кожен раз відкриватиме нове вікно переглядача.

Якщо ви коригуєте зовнішній вигляд вашого документа, у вас досить часто виникатиме потреба у запуску Quickbuild, а отже програма відкриє дуже багато вікон переглядача. Для уникнення подібної ситуації вам слід задіяти режим Нагляду за файлами, який запобігатиме повторному запуску переглядача після виконання команди Quickbuild.

Цей режим, звичайно ж, не має сенсу для вбудованих переглядачів, оскільки їх все одно доведеться закрити, щоб повернутися до редагування документа і перекомпілювання.

Розділ 11. Навігація кодом LATEX

Розділ 11. Навігація кодом L^AT_EX

Користування переглядом структури

У перегляді Структура буде показано ієрархічну структуру документа, який ви створюєте за допомогою Kile. Ви зможете швидко пересувати перегляд документом та переглядати його структурні частини. Щоб пересунути область перегляду у редакторі, вам достатньо натиснути відповідну позначку мітки, глави, розділу, підрозділу тощо, — програма пересуне область перегляду на початок відповідного фрагмента тексту.

Якщо ви включили до документа окремий файл кодів L^AT_EX за допомогою теґів \input або \include, відповідний файл буде показано у перегляді Структури, наведення вказівника миші на позначку цього файла з наступним подвійним клацанням лівою кнопкою миші відкриє включений файл у вікні редактора Kile.

Крім того, у ієрархічному дереві є окрема гілка для міток, які було використано у тексті.

Користування контекстним меню

Контекстні меню більшості записів структури документа мають багато пунктів. Відкрити контекстне меню можна наведенням вказівника миші на відповідний запис з наступним клацанням правою кнопкою миші. Отже, погляньте на панель структури, зображену на наведеному нижче знімку.

На панелі структури ви побачите декілька міток, декілька записів розділів, два середовища рисунка і три середовища графіки. Після наведення вказівника миші на пункти розділів і клацання правою кнопкою миші програма відкриє меню з корисними пунктами дій. Пункти команд Вибрати, Вилучити або Закоментувати стосуватимуться всіх рядків, які належать до відповідного розділу.

Контекстне меню для записів структури документа

Клацання на пункті рисунка або таблиці надасть вам доступ до дій, що стосуються посилань на ці об’єкти, а клацання правою кнопкою на елементах графіки — доступ до відкриття програм перегляду або редагування даних зображень.

Контекстне меню для записів рисунків/таблиць та графіки

Оновлення перегляду структури

Оновити дані перегляду структури можна за допомогою пункту меню Зміни → Оновити структуру або натисканням клавіші F12. Крім того, ви можете просто зберегти ваш документ, після чого Kile оновить дані у перегляді Структура.

Закладки

Закладки — це ваші посилання на фрагменти тексту або рядок у середовищі Kile. Щоб встановити закладку, оберіть певний рядок у вашому документі, до якого ви бажаєте згодом повернутися, а потім натисніть комбінацію клавіш Ctrl+B, — Kile створить закладку на відповідному рядку. Іншим способом створення закладки є виділення рядка з наступним використанням пункту меню Закладка → Встановити закладку.

Щоб вилучити всі закладки одразу, скористайтеся пунктом меню Закладки → Очистити всі закладки.

Розділ 12. Проєкти

Робота з проєктами

У Kile ви можете створювати і працювати з проєктами. Проєкт — це група файлів L^AT_EX, графічних файлів, файлів BibT_EX або інших файлів, які містять дані, потрібні для збирання вашого документа. Типовим проєктом є документ, що складається з декількох глав, збережених у різних файлах .tex. Всі ці глави можна включити до проєкту, щоб полегшити керування документом. Специфікація проєкту зберігається у окремому файлі, назва якого завершується суфіксом .kilepr.

За допомогою проєктів ви отримаєте доступ до таких функціональних можливостей:

Вам не потрібно буде вказувати головний документ, Kile визначить його автоматично.
Файли проєкту дуже просто архівувати всі одразу за допомогою пункту меню Проєкт → Архівувати
У перегляді Файли і проєкт буде показано файли, які включено до проєкту.
Після відкриття проєкту всі файли, які ви раніше відкривали, відкриватимуться у встановленому раніше кодуванні з визначеним вами підсвічуванням кодів.
Автоматичне доповнення кодів працюватиме у всіх файлах проєкту.
Автоматичне доповнення посилань працюватиме у всіх файлах проєкту.
Автоматичне доповнення посилань на бібліографію працюватиме у всіх файлах проєкту.
Можна буде виконувати пошук одразу у всіх файлах проєкту.
Можна буде визначити нетипову команду швидкого збирання і команду makeidx.

Всі пункти дій, пов’язані з проєктами, зібрано у меню Проєкт. За допомогою цього меню ви можете відкривати, закривати проєкти та виконувати дії з керування вашими проєктами.

Як створити проєкт

Щоб створити проєкт, скористайтеся пунктом меню Проєкт → Новий проєкт....

Для створення проєкту програмі будуть потрібні такі дані:

Назва вашого проєкту (поле Назва проєкту).
Назву проєкту буде використано для створення файла проєкту перетворенням її літер на малі і додаванням суфікса назви .kilepr.
Тека, у якій слід зберегти файл проєкту (поле Тека проєкту).
Якщо ви хочете створити новий основний файл проєкту, позначте пункт Створити новий файл і додати його до цього проєкту.
Під час заповнення поля Назва файла вам слід вказати відносний шлях з теки, у якій зберігається файл проєкту .kilepr до вашого файла (див. пункт Тека проєкту).
Тип створеного файла, Порожній файл, Стаття, Книга, Лист, Звіт тощо, можна визначити за допомогою візуального списку у нижній частині панелі Файл.
Суфікси назв типових файлів у проєкті можна вибзати за допомогою панелі Суфікси назв. Ваш вибір буде використано для визначення списку файлів, які буде відкрито у відповідь на вибір пункту меню Проєкт → Відкрити всі файли проєкту та у майстрах Kile. Окремі записи суфіксів у текстовому полі слід відокремлювати пробілами.

Перегляд файла і проєкту

Вікно перегляду Файл і проєкт можна відкрити за допомогою кнопки меню бічної панелі. У цьому вікні ви зможете переглянути структуру вашого проєкту, файли, що містяться у проєкті та назву файла .kilepr, у якому зберігається інформація щодо проєкту. За допомогою вікна перегляду Файли та проєкти виконуються дії з додавання, вилучення файлів та зміни параметрів вашого проєкту.

Перегляд файла і проєкту

Додавання і вилучення файлів

Щоб додати файл до вашого проєкту, відкрийте будь-який файл T_EX, наведіть вказівник миші на позначку його назви у вікні перегляду Файли і проєкти, клацніть правою кнопкою миші і скористайтеся пунктом Додати до проєкту. Якщо у редакторі відкрито декілька проєктів, програма відкриє діалогове вікно за допомогою якого ви зможете вказати проєкт, до якого слід додати файл.

Крім того, ви можете навести вказівник миші на пункт назви проєкту у вікні перегляду Файли та проєкти, клацнути правою кнопкою миші і обрати пункт Додати файли..., щоб відкрити діалогове вікно вибору файлів.

Додавання файла до проєкту

Щоб вилучити файл з проєкту, наведіть на його позначку вказівник миші, клацніть правою кнопкою і оберіть у контекстному меню пункт Вилучити файл. Вилучення файла з проєкту не призведе до вилучення відповідного файла з диска (і не закриє вікна його редагування), — ця дія лише вилучить файл зі списку файлів, назви яких зберігаються у файлі з суфіксом .kilepr.

Архівування вашого проєкту

У Kile передбачено можливість простого створення резервної копії вашого проєкту шляхом архівування всіх його файлів у окремому архіві. Щоб виконати архівування вашого проєкту наведіть вказівник миші на позначку його назви у вікні Файли і проєкт і клацніть правою кнопкою миші або скористайтеся пунктом меню Збирання → Проєкт → Архівувати.

Типово, до архіву включаються всі файли проєкту. Якщо ви не бажаєте включати певний файл до архіву, наведіть вказівник миші на його позначку у перегляді Файли і проєкт, клацніть правою кнопкою миші і зніміть позначку з пункту Додати в архів.

Дію з архівування у поточній версії реалізовано за допомогою виконання команди tar у теці проєкту (теці, у якій розташовано файл .kilepr).

Параметри проєктів

У Kile передбачено декілька параметрів вашого проєкту, які ви можете встановити. Щоб змінити ці параметри, наведіть вказівник миші на позначку назви вашого проєкту, клацніть правою кнопкою миші і оберіть у контекстному меню пункт Параметри проєкту. Ви отримаєте доступ до зміни таких параметрів проєкту:

Назву вашого проєкту.
Типові суфікси назв файлів.
Головний документ.
Команду швидкого збирання.
Параметри makeidx.

Як закрити проєкт

Щоб закрити проєкт, відкрийте вікно Файли та проєкти на бічній панелі, наведіть вказівник миші на позначку з назвою проєкту, клацніть правою кнопкою миші і оберіть у контекстному меню пункт Закрити. Програма закриє ваш проєкт, всі пов’язані з ним файли, а також додасть назву проєкту, який ви щойно закрили, до списку підменю Відкрити недавній проєкт... меню Проєкт.

Розділ 13. Кодування документа

За допомогою редактора Kile ви можете читати файли у різних кодуваннях, перетворювати кодування і встановлювати його. Таким чином, ви можете скористатися нестандартними літерами і символами. Ви, наприклад, зможете використовувати акцентовані літери італійської та французької, кирилицю тощо. Вибрати кодування вашого документа можна у два способи:

Першим способом встановлення кодування документа є використання пункту меню Параметри → Налаштувати Kile... → Редактор. На відповідній сторінці ви можете вказати типове кодування символів для всіх файлів, з якими ви працюєте.
Другим способом встановлення кодування є вибір бажаного кодування під час створення документа за допомогою майстра.

Сам L^AT_EX розуміє лише ASCII, дуже обмежений набір символів, отже використовувати акцентовані та спеціальні символи напряму неможливо. Щоб ввести акцентовану літеру, слід скористатися особливою синтаксичною конструкцією: такою, як, наприклад, \"e для отримання літери ë. Існує пакунок, який допоможе вам вирішити цю проблему. Цей пакунок називається inputenc, його слід включити до преамбули за допомогою команди \usepackage[utf8]{inputenc}, необов’язковим параметром якої є назва кодування, яким ви бажаєте скористатися (зараз здебільшого користуються кодуванням utf8). Таким чином ви повідомите L^AT_EX про те, що слід перетворити всі введені вами ë на \"e перед збиранням документа. Будь ласка, ознайомтеся з документацією пакунка inputenc, щоб дізнатися більше про inputenc. Ну і, нарешті, не забудьте переконатися, що ваш файл справді має те саме кодування, про яке ви повідомили за допомогою рядка inputenc!

Існування різних таблиць кодування створює проблеми: наприклад, ви, звичайно ж, не зможете писати одночасно українською і французькою без втрати спеціальних символів однієї з мов. Всі погоджуються з тим, що рано чи пізно відбудеться перехід на Unicode. Існує багато реалізацій Unicode: UTF-8 найширше використовується у Linux; у Windows(R) використовується складніший і менш гнучкий варіант UCS-2. У більшості дистрибутивів типовим кодуванням вже є UTF-8, тому бажано використовувати параметр utf8 під час включення пакунка inputenc.

Пакунок ucs

Якщо у вашій системі ще не встановлено пакунок ucs, ви можете його встановити, виконавши таку послідовність дій:

Отримати пакунок ucs можна за допомогою CTAN.
Щоб встановити потрібні файли, розпакуйте отриманий архів до каталогу, який згадується у вашій змінній середовища $TEXINPUTS. Вказати значення цієї змінної можна напряму з kile.

\usepackage{ucs}
\usepackage[utf8]{inputenc}

XeLaTeX

Якщо ви користуєтеся XeLaTeX, вам достатньо завантажити пакунок xltxtra. За допомогою цього пакунка буде додатково завантажено всі інші потрібні пакунки.

\usepackage{xltxtra}

Підтримка CJK

Додавання підтримки ідеографічних мов є досить складною справою. Але після того, як ви виконаєте потрібні дії, все працюватиме як треба. Окрім встановлення відповідних пакунків, доведеться виконати і певну роботу з налаштування системи.

Підказка

У вашому дистрибутиві Linux, можливо, вже встановлено пакунок CJK (Chinese, Japanese, Korean), отже вам не доведеться нічого встановлювати вручну. Перевірте, чи встановлено цей пакунок, перш ніж виконувати будь-які з наведених нижче настанов!

Для створення коротких фрагментів ієрогліфічних текстів ви можете скористатися пакунком ucs, але цей варіант має серйозні обмеження, оскільки за його використання є неможливим розрив рядків. Ми розповімо як встановити повноцінний пакунок CJK-L^AT_EX, який працюватиме у L^AT_EX і PDFL^AT_EX. Більшість порад запозичено зі сторінки Pai H. Chou, присвяченої налаштуванню PDFL^AT_EX.

Отримайте пакунок CJK. Скопіюйте розпаковані файли до відповідної підтеки $TEXMF, подібно до копіювання файлів пакунка ucs, про яке ми розповідали раніше (див. Пакунок ucs). Файли буде розпаковано до теки CJK/X_Y.Z, їх не обов’язково звідти виймати, зробіть все так, щоб вам зручніше було підтримувати відповідний пакунок у належному стані.
Тепер вам слід отримати шрифт, у якому передбачено підтримку всіх потрібних вам символів CJK. Ви можете скористатися будь-яким файлом *.ttf, у якому є відповідні символи, але у нашому прикладі ми скористаємося шрифтом Cyberbit. Розпакуйте архів і перейменуйте файл Cyberbit.ttf на cyberbit.ttf, оскільки використання верхнього регістру може спричинити проблеми під час роботи.
Скопіюйте cyberbit.ttf до певної теки разом з файлом Unicode.sfd, а потім створіть файли *.tfm і *.enc за допомогою команди $ ttf2tfm cyberbit.ttf -w cyberbit@Unicode@. З певних причин іноді виконання цієї команди не створює, як це має бути, сотень файлів. Якщо так сталося, ви можете отримати відповідні файли *.tfm і *.enc.
Скопіюйте файли *.tfm до відповідної теки, наприклад $TEXMF/fonts/tfm/bitstream/cyberbit/; файли *.enc слід встановити до теки $TEXMF/pdftex/enc/cyberbit/.
Тепер нам потрібен файл карти (map), щоб пов’язати файли *.enc з шрифтом. Отримайте файл cyberbit.map, а потім скопіюйте його до теки $TEXMF/pdftex/config/.
Отримайте ще один файл, c70cyberbit.fd, і скопіюйте його до відповідної теки. Ви, наприклад, можете вибрати теку $TEXMF/tex/misc/.
Останнім з файлів, які нам слід створити є файл шрифту Type 1 PostScript®, потрібний для читання файлів DVI, створених за допомогою L^AT_EX. Виконайте команду $ ttf2pfb cyberbit.ttf -o cyberbit.pfb і скопіюйте отриманий файл cyberbit.pfb до теки на зразок $TEXMF/fonts/type1/cyberbit/.
Тепер давайте розташуємо cyberbit.ttf серед шрифтів так, щоб L^AT_EX міг його знайти. Ви, наприклад, можете скопіювати цей файл до теки з назвою $TEXMF/fonts/truetype/.
Відкрийте файл налаштування, який ви знайдете за адресою $TEXMF/web2c/texmf.cnf, і переконайтеся, що рядок зі словом TTFONTS не закоментовано і що у цьому рядку записано теку, куди ви скопіювали cyberbit.ttf.
Щоб уможливити використання PDFL^AT_EX ваших шрифтів CJK, потрібно додати відповідний рядок до файла налаштувань $TEXMF/pdftex/config/pdftex.cfg. Допишіть у цей файл map +cyberbit.map, щоб завершити налаштування для PDFL^AT_EX.
Щоб налаштувати L^AT_EX так, щоб він міг створювати файли DVI з символами CJK, вам слід додати певний рядок до файла ttfonts.map. Цей файл має зберігатися у теці з назвою $TEXMF/ttf2pk/, але, якщо його там немає, ви можете пошукати деінде. Додайте рядок cyberbit@Unicode@ cyberbit.ttf у цей файл.
Тепер вам достатньо виконати команду texhash — і система готова до роботи.

Щоб перевірити чи правильно налаштовано систему, спробуйте скомпілювати цей тестовий файл.

Настанови з усування проблем з CJK

Існує багато причин, з яких встановлення підтримки CJK вручну може не спрацювати. Якщо щось не працює, спробуйте перевірити систему за такими критеріями за наведеним нижче списком.

Очевидно, оскільки ви запускаєте L^AT_EX від імені користувача, а не адміністратора (root), вам слід дозволити звичайним користувачам доступ до нових файлів. Забезпечте доступність всіх тек і файлів за допомогою команди chmod.
Якщо L^AT_EX створює DVI без проблем, але переглянути файл ви не можете, ймовірно, причиною цього є певні проблеми зі створенням файлів шрифтів *.pk. Ці файли має бути створено на льоту під час спроби перегляду файла DVI, але спроба створення може зазнати невдачі з декількох причин: ретельно перевірте, чи наявний доданий вами рядок у ttfonts.map. Але, може так статися, що вашу програму ttf2pk, яку, зазвичай, викликає інструмент перегляду DVI, було зібрано без підтримки бібліотек kpathsea. Якщо це так, у виводі команди ttf2pk --version не буде згадок про kpathsea. Оскільки підтримка відповідних бібліотек є необхідною, вам доведеться знайти новий пакунок або перезібрати FreeType 1 власноруч.

Як мені ввести ієрогліфи у Unicode?

Існує багато різних рушіїв вводу, вибір рушія є справою смаку. Автор цього підручника користується Skim, портом рушія Scim для KDE. Зверніться до документації з вашого дистрибутива, щоб дізнатися більше про те, як встановити ці програми. Налаштування програм може бути також непростою справою. У випадку Skim вам доведеться визначити змінну середовища XMODIFIERS="@im=SCIM" до запуску сервера X.

Розділ 14. Написання скриптів

Написання скриптів для Kile

Можливості з роботи зі скриптами у Kile надають змогу виконувати код мовою ECMAScript, широко відомою під назвою JavaScript. Знайти підручники щодо об’єктів (змінних), функцій та властивостей, які підтримуються JavaScript доволі просто.

Підтримку роботи зі скриптами можна увімкнути за допомогою діалогового вікна налаштування Kile: Параметри → Налаштувати Kile... → Kile+Запис скриптів.

Вмикання або вимикання підтримки скриптів

Якщо увімкнено роботу зі скриптами, на бічній панелі буде показано панель скриптів, за допомогою якої можна керувати скриптами:

На цьому віджеті буде розміщено шість піктограм, за допомогою яких можна виконувати різні завдання:

Запустити вказаний скрипт.
Створити новий скрипт.
Відкрити позначений скрипт у редакторі.
Налаштувати клавіатурне скорочення для позначеного скрипту.
Вилучити призначене клавіатурне скорочення.
Оновити список доступних скриптів на основі даних з каталогу $KDEDIR/share/apps/kile/scripts/.

Виконання скрипту

Виконати скрипт можна у три різних способи:

Вибрати потрібний скрипт і натиснути кнопку Виконати, розташовану у лівій частині віджета керування скриптами.
Скористатися клавіатурним скороченням.
Ви можете пов’язати зі скриптом певне клавіатурне скорочення за допомогою кнопки Налаштувати панелі керування скриптами.
Використовувати послідовність символів у редакторі. Скрипт буде виконано, якщо вами буде введено відповідну послідовність символів у вікні редактора.
Цей метод можна розширити для реалізації додаткових можливостей доповнення коду. Припустімо, ви написали скрипт, який просто додає команду L^AT_EX \textbf{} до поточного документа.
```
document.insertText("\\textbf{%C}");
```
Тепер, якщо ви введете призначену послідовність символів, bfx у ваш текстовий документ, цю послідовність символів буде вилучено, а скрипт буде виконано. Скрипт вставить до тексту \textbf{} і розташує курсор між дужками.
Зручний і потужний спосіб доповнення коду.

Довідка з програмного інтерфейсу

Доступ до програмного інтерфейсу роботи зі скриптами (API), описаний у цьому розділі, можна отримати з будь-якого скрипту. До завантаження вмісту скрипту Kile додає декілька прототипів та функцій до контексту роботи зі скриптами. Цей зручний програмний інтерфейс містить деякі прототипи, зокрема текстові курсори та визначення діапазонів тексту. Відповідін файли розташовано у теці KILE_APP_DIR/script-plugins/.

Скрипти Kile трохи відрізняються від скриптів Kate. Останні мають іншу побудову, оскільки їх можна запускати з командного рядка. Але ви можете отримати доступ до всіх функцій програмного інтерфейсу Kate з програмного інтерфейсу Kile, отже портування коду JavaScript з Kate до Kile має бути доволі простим. Оскільки Kile має дуже широкі можливості з редагування L^AT_EX, його власний програмний інтерфейс надає доступ до набагато ширших можливостей, ніж інтерфейс Kate.

Зауваження: опис викликів програмного інтерфейсу, які також доступні у Kate було запозичено з документації до Kate.

Загальні функції (Global Functions)

У цьому розділі наведено загальні функції.

void debug(String текст);: Виводить текст до stdout у консоль, з якої запущено програму. Виведений текст має інше розфарбування, щоб його було простіше відрізнити від діагностичних повідомлень.

Прототип Cursor (курсор)

Оскільки Kile є текстовим редактором, весь програмний інтерфейс засновано на роботі з курсором і діапазонами. Тип Cursor є простим кортежем (line, column) (рядок, позиція), який відповідає певній позиції у тексті документа.

Cursor();

Конструктор. Повертає об’єкт Cursor (курсор) у позиції (0, 0).

Приклад: var cursor = new Cursor();

Cursor(int рядок, int стовпчик);

Конструктор Повертає об’єкт Cursor (курсор) у позиції (рядок, стовпчик).

Приклад: var cursor = new Cursor(3,42);

Cursor(Cursor інший);

Конструктор копіювання Повертає копію курсора інший.

Приклад: var copy = new Cursor(other);

Cursor Cursor.clone();

Повертає клон курсора.

Приклад: var clone = cursor.clone();

bool Cursor.isValid();

Перевіряє, чи є курсор коректним. Курсор вважається некоректним, якщо значення його позицій у рядку і/або стовпчику дорівнюють -1.

Приклад: var valid = cursor.isValid();

Cursor Cursor.invalid();

Повертає новий некоректний курсор, розташований у позиції (-1,-1).

Приклад: var invalidCursor = cursor.invalid();

int Cursor.compareTo(Cursor інший);

Порівнює поточний курсор з курсором інший. Повертає

-1, якщо поточний курсор розташовано перед курсором інший,
0, якщо курсори у однакових позиціях і
+1, якщо поточний курсор розташовано після курсора інший.

bool Cursor.equals(Cursor інший);: Повертає true, якщо цей курсор і курсор інший є однаковими. Якщо це не так, повертає false.

String Cursor.toString();: Повертає об’єкт курсора як рядок у формі Cursor(line, column).

Прототип Range (діапазон)

Оскільки Kate є текстовим редактором, весь програмний інтерфейс (API) за можливості засновано на курсорах та діапазонах тексту Об’єкт Cursor (курсор) є простим кортежем (line, column) (рядок, стовпчик), що визначає позицію у тексті документа. Об’єкт Range (діапазон) це фрагмент тексту від початкової позиції курсора до кінцевої позиції курсора.

Range();: Конструктор: виклик new Range() повертає Range (діапазон) у (0, 0) - (0, 0).

Range(Cursor початок, Cursor кінець);: Конструктор Виклик функції new Range(початок, кінець) повертає Range (діапазон)(початок, кінець).

Range(int початковийРядок, int початковийСтовпчик, int кінцевийРядок, int кінцевийСтовпчик);: Конструктор Виклик функції new Range(початковийРядок, початковийСтовпчик, кінцевийРядок, кінцевийСтовпчик) повертає Range (діапазон) від позиції (початковийРядок, початковийСтовпчик) до позиції (кінцевийРядок, кінцевийСтовпчик).

Range(Range інший);: Конструктор копіювання. Повертає копію Range інший.

Range Range.clone();

Повертає клон діапазону.

Приклад: var clone = range.clone();

bool Range.isValid();

Повертає true, якщо початкова і кінцева позиції курсора є коректними. Якщо це не так, повертає false.

Приклад: var valid = range.isValid();

bool Range.invalid();: Повертає Range (діапазон) від (-1,-1) до (-1,-1).

bool Range.contains(Cursor курсор);: Повертає true, якщо позиція курсора міститься у діапазоні, у іншому випадку повертає false.

bool Range.contains(Range інший);: Повертає true, якщо поточний діапазон містить діапазон інший. Якщо це не так, повертає false.

bool Range.containsColumn(int стовпчик);: Повертає true, якщо стовпчик належить напіввідкритому інтервалу [start.column, end.column). Якщо це не так, повертає false.

bool Range.containsLine(int рядок);: Повертає true, якщо рядок належить до напіввідкритого інтервалу [start.line, end.line). Якщо це не так, повертає false.

bool Range.overlaps(Range інший);: Повертає true, якщо поточний діапазон і діапазон інший мають ненульовий перетин. Якщо це не так, повертає false.

bool Range.overlapsLine(int рядок);: Повертає true, якщо рядок належить до інтервалу [start.line, end.line]. Якщо це не так, повертає false.

bool Range.overlapsColumn(int стовпчик);: Повертає true, якщо стовпчик належить інтервалу [start.column, end.column]. Якщо це не так, повертає false.

bool Range.equals(Range інший);: Повертає true, якщо поточний діапазон і діапазон інший тотожні. Якщо це не так, повертає false.

String Range.toString();: Повертає діапазон у форматі Range(Cursor(line, column), Cursor(line, column)).

Програмний інтерфейс `View`

Під час виконання кожного скрипту використовується загальний об’єкт (змінна) view, яка відповідає поточній активній панелі редактора. Всі функції view працюють з розташуваннями курсора або позначеним фрагментом тексту. Нижче наведено список всіх доступних функцій view.

void view.backspace();: Програмний еквівалент натискання клавіші Backspace.

Cursor view.cursorPosition();: Повертає поточну позицію курсора у області перегляду.

void view.setCursorPosition(int рядок, int стовпчик); void view.setCursorPosition(Cursor курсор);: Встановлює для поточного курсора позицію, вказану напряму (рядок, стовпчик), або позицію вказаного курсора.

void view.cursorLeft();: Пересуває курсор на одну позицію назад текстом.

void view.cursorRight();: Пересуває курсор на одну позицію вперед текстом.

void view.cursorUp();: Пересуває курсор у документі на один рядок вгору.

void view.cursorDown();: Пересуває курсор у документі на один рядок вниз.

int view.cursorLine();: Повертає номер рядка, у якому зараз перебуває курсор.

int view.cursorColumn();: Повертає номер позиції у рядку, у якій зараз перебуває курсор.

void view.setCursorLine(int рядок);: Переводить курсор у вказаний рядок.

void view.setCursorColumn(int стовпчик);: Переводить курсор у вказану позицію у рядку стовпчик.

Cursor view.virtualCursorPosition();: Отримати поточну віртуальну позицію курсора. Віртуальна означає, що символи табуляції вважаються декількома символами, відповідно до налаштувань, визначених користувачем (наприклад, один символ табуляції може відповідати 8 пробілам). За допомогою віртуальної позиції курсора можна отримати доступ до видимих користувачеві значень поточного розташування курсора.

bool view.hasSelection();: Повертає true, якщо у області перегляду позначено фрагмент тексту, інакше повертає false.

String view.selectedText();: Повертає позначений фрагмент тексту. Якщо жодного фрагменту не позначено, повертає порожній рядок.

Range view.selectionRange();: Повертає діапазон позначеного фрагменту тексту. Якщо жодного фрагменту не позначено, буде повернуто некоректний діапазон.

void view.setSelection(Range діапазон);: Встановлює позначення тексту за вказаним діапазоном.

void view.selectAll();: Позначає весь текст у документі.

void view.clearSelection();: Знімає позначення фрагменту тексту, не вилучаючи сам текст.

void view.removeSelectedText();: Вилучає позначений текст. Якщо у області перегляду не було позначено жодного тексту, ніяких дій виконано не буде.

void view.selectLine();: Позначає текст у поточному рядку.

void view.selectLine(int рядок);: Позначає текст у вказаному рядку.

void view.selectLines(int з, int до);: Позначає весь текст з рядка з до рядка до.

void view.selectWord();: Позначає поточне слово. Якщо у поточній позиції курсора немає ніяких слів, нічого не позначається.

void view.selectLatexCommand();: Позначає поточну команду L^AT_EX. Якщо у позиції курсора немає ніяких команд, нічого не позначається.

void view.selectEnvironment(bool всередині = false);: Позначає весь текст у поточному середовищі L^AT_EX. Якщо параметр всередині має значення false, буде позначено текст середовища разом з зовнішніми командами визначення L^AT_EX, \begin{...}...\end{...}. Якщо ж це не так, буде позначено текст без команд визначення. Якщо функції не буде передано параметра, вважатиметься, що значенням параметра всередині є false.

void view.selectTexgroup(bool всередині = true);: Позначає поточну групу L^AT_EX. Якщо параметр всередині має значення true, буде позначено групу TeX без зовнішніх дужок. Якщо не буде вказано ніякого значення параметравсередині, вважатиметься, що параметр має значення true.

void view.selectMathgroup();: Позначає текст поточної формульної групи.

void view.selectParagraph(bool всіРядки = true);: Позначає весь текст у поточному абзаці L^AT_EX. Якщо параметр всіРядки має значення true, до позначення буде включено перший і останній рядки абзацу повністю (разом з символом кінця рядка). Якщо для параметра буде визначено значення false, до позначеного фрагмента буде включено лише непробільні символи.

Програмний інтерфейс (API) `Document`

Під час виконання кожного скрипту використовується загальний об’єкт (змінна) document, що відповідає поточному активному документу. Нижче наведено список всіх доступних функцій document.

void document.insertText(String текст);: Вставляє текст у поточну позицію курсора.

void document.insertText(int рядок, int стовпчик, String текст); void document.insertText(Cursor курсор, String текст);: Вставляє текст у вказану позицію курсора.

bool document.removeText(int зРядка, int зіСтовпчика, int доРядка, int доСтовпчика); bool document.removeText(Cursor з, Cursor до); bool document.removeText(Range діапазон);: Вилучає текст у вказаному діапазоні. Повертає true у разі успіху або false, якщо документ відкрито у режимі лише для читання.

bool document.replaceText(Range діапазон, String текст);: Замінити текст у вказаному діапазоні вказаним текстом.

int document.lines();: Повертає кількість рядків у документі.

int document.length();: Повертає кількість символів у документі.

Range document.documentRange();: Повертає діапазон всього документа.

Cursor document.documentEnd();: Повертає поточну позицію кінця документа.

String document.text();: Повертає увесь вміст документа у формі єдиного рядка тексту. Розриви рядків буде позначено символом розриву рядка, \n.

String document.text(int зРядка, int зіСтовпчика, int доРядка, int доСтовпчика); String document.text(Cursor з, Cursor до); String document.text(Range діапазон);: Повертає фрагмент тексту у вказаному діапазоні. Для того, щоб код було легше читати, ми рекомендуємо вам використовувати засновану на об’єктах Cursor і Range версію функції.

bool document.setText(String текст);: Замінює весь вміст документа на текст.

bool document.clear();: Вилучає з документа весь текст.

String document.line();: Повертає поточний рядок у форматі String.

String document.line(int рядок);: Повертає рядок за його номером у тексті. Якщо вказаний номер не належатиме до діапазону номерів рядків документа, буде повернуто порожній рядок.

int document.lineLength();: Повертає довжину поточного рядка.

int document.lineLength(int рядок);: Повертає довжину рядка з номером рядок.

bool document.insertLine(String рядок);: Вставляє поточний фрагмент тексту до рядка з вказаним номером. Повертає true у разі успіху або false, якщо документ відкрито у режимі лише для читання або рядка з вказаним номером у документі немає.

bool document.insertLine(int рядок, String текст);: Вставляє вказаний фрагмент тексту до рядка з вказаним номером. Повертає true у разі успіху або false, якщо документ відкрито у режимі лише для читання або рядка з вказаним номером у документі немає.

bool document.removeLine();: Вилучає текст поточного рядка. Повертає true у разі успіху або false, якщо документ відкрито у режимі лише для читання.

bool document.removeLine(int рядок);: Вилучає рядок з вказаним номером. Повертає true у разі успіху або false, якщо документ відкрито у режимі лише для читання або рядка з вказаним номером у документі немає.

bool document.replaceLine(String текст);: Замінити текст поточного рядка вказаним текстом.

bool document.replaceLine(int рядок, String текст);: Замінити текст у вказаному рядку вказаним текстом.

bool document.truncateLine();: Обрізає поточний рядок на вказаному стовпчику або позиції курсора. Повертає true у разі успіху або false, якщо рядка з вказаним номером у документі немає.

bool document.truncate(int рядок, int стовпчик); bool document.truncate(Cursor курсор);: Обрізає рядок з вказаним номером на вказаному стовпчику або позиції курсора. Повертає true у разі успіху або false, якщо рядка з вказаним номером у документі немає.

String document.word();: Повертає слово у поточній позиції курсора. Якщо у поточній позиції немає слів, повернутий рядок буде порожнім.

String document.wordAt(int рядок, int стовпчик); String document.wordAt(Cursor курсор);: Повертає слово у вказаній позиції курсора. Якщо у поточній позиції немає слів, повернутий рядок буде порожнім.

Range document.wordRange();: Повертає діапазон слова у поточній позиції курсора. Якщо у поточній позиції курсора немає жодних слів, буде повернуто значення Range.invalid(). Перевірку на коректність можна виконати за допомогою функції Range.isValid().

String document.latexCommand();: Повертає команду L^AT_EX у поточній позиції курсора. Якщо у поточній позиції немає команд, повернутий рядок буде порожнім.

String document.latexCommandAt(int рядок, int стовпчик); String document.latexCommandAt(Cursor курсор);: Повертає команду L^AT_EX у вказаній позиції курсора. Якщо у поточній позиції немає команд, повернутий рядок буде порожнім.

Range document.latexCommandRange();: Повертає діапазон команди L^AT_EX у поточній позиції курсора. Якщо у поточній позиції курсора немає жодних команд L^AT_EX, буде повернуто значення Range.invalid(). Перевірку на коректність можна виконати за допомогою функції Range.isValid().

String document.charAt(int рядок, int стовпчик); String document.charAt(Cursor курсор);: Повертає символ за вказаною позицією курсора.

String document.firstChar(int рядок);: Повертає перший символ вказаного рядка рядок, який не є пробілом. Першим символом рядка вважається символ у стовпчику 0. Якщо рядок є порожнім або складається лише з пробілів, функція повертає порожній рядок.

String document.lastChar(int рядок);: Повертає останній символ вказаного рядка рядок, який не є пробілом. Якщо рядок є порожнім або складається лише з пробілів, функція повертає порожній рядок.

bool document.isSpace(int рядок, int стовпчик); bool document.isSpace(Cursor курсор);: Повертає true, якщо символ у вказаній позиції курсора є пробілом. Якщо це не так, повертає false.

void document.insertBullet();: Вставити позначку Kile. Між такими позначками доволі просто пересуватися. Крім того, позначку буде позначено, отже її буде автоматично вилучено, щойно користувач введе першу літеру замінника цієї позначки у документі.

void document.nextBullet();: Перейти до наступної позначки у тексті, якщо така є.

void document.previousBullet();: Перейти до попередньої позначки у тексті, якщо така є.

bool document.hasEnvironment();: Повертає true, якщо було знайдено зовнішнє середовище L^AT_EX. Якщо середовища не було знайдено, повертає false.

String document.environment(bool всередині = false);: Повертає весь текст зовнішнього середовища L^AT_EX. Якщо для параметра всередині встановлено значення false, до тексту середовища буде включено зовнішні команди визначення L^AT_EX, \begin{...}...\end{...}. У протилежному випадку буде повернуто текст без команд визначення. Якщо ніякого значення параметру не буде передано, вважатиметься, що всередині має значення false. Якщо середовища не буде знайдено, повернутий рядок буде порожнім.

Range document.environmentRange(bool всередині = false);: Повертає весь текст зовнішнього середовища L^AT_EX. Якщо для параметра всередині встановлено значення false, до тексту середовища буде включено зовнішні команди визначення L^AT_EX, \begin{...}...\end{...}. У протилежному випадку буде повернуто текст без команд визначення. Якщо ніякого значення параметру не буде передано, вважатиметься, що всередині має значення false. Якщо середовища не буде знайдено, буде повернуто Range.invalid(). Перевірити це можна за допомогою функції Range.isValid().

String document.environmentName();: Повертає назву зовнішнього середовища L^AT_EX або порожній рядок.

void document.removeEnvironment(bool всередині = false);: Вилучає текст у зовнішньому середовищі L^AT_EX. Якщо параметр всередині має значення true, буде вилучено текст середовища разом з зовнішніми командами визначення L^AT_EX, \begin{...}...\end{...}. Якщо ж це не так, буде вилучено текст без команд визначення. Якщо функції не буде передано параметра, вважатиметься, що значенням параметра всередині є false.

void document.closeEnvironment();: Вставити команду завершення середовища, якщо у поточній позиції курсора було виявлено незавершене середовище L^AT_EX.

void document.closeAllEnvironments();: Вставити команди завершення всіх незавершених середовищ L^AT_EX, які буде виявлено у поточній позиції курсора.

bool document.hasTexgroup();: Повертає true, якщо у поточній позиції курсора було виявлено зовнішню групу L^AT_EX. Якщо такої групи не було виявлено, повертає false.

String document.texgroup(bool всередині = true);: Повертає весь текст зовнішньої групи L^AT_EX. Якщо для параметра всередині встановлено значення false, до тексту середовища буде включено зовнішні дужки, {...}. У протилежному випадку буде повернуто текст без команд визначення. Якщо ніякого значення параметру не буде передано, вважатиметься, що всередині має значення false. Якщо групи L^AT_EX не буде знайдено, повернутий рядок буде порожнім.

Range document.texgroupRange(bool всередині = true);: Повертає весь текст зовнішньої групи L^AT_EX Якщо для параметра всередині встановлено значення false, до тексту середовища буде включено зовнішні дужки, {...} У протилежному випадку буде повернуто текст без дужок. Якщо ніякого значення параметру не буде передано, вважатиметься, що всередині має значення false. Якщо групи не буде знайдено, буде повернуто Range.invalid(). Перевірити це можна за допомогою функції Range.isValid().

void document.removeTexgroup(bool всередині = true);: Вилучає текст у зовнішній групі L^AT_EX Якщо параметр всередині має значення true, буде вилучено текст групи L^AT_EX з зовнішніми дужками, {...}. Якщо ж це не так, буде вилучено текст без дужок. Якщо функції не буде передано параметра, вважатиметься, що значенням параметра всередині є false.

bool document.hasMathgroup();: Повертає true, якщо у поточній позиції курсора було виявлено зовнішню формульну групу L^AT_EX. Якщо такої групи не було виявлено, повертає false.

String document.mathgroup();: Повертає текст зовнішньої формульної групи L^AT_EX. Повернутий рядок буде порожнім, якщо у поточній позиції курсора не вдасться виявити зовнішньої формульної групи L^AT_EX.

Range document.mathgroupRange();: Повертає діапазон зовнішньої формульної групи L^AT_EX у поточній позиції курсора. Якщо у поточній позиції курсора немає формульних груп, буде повернуто значення Range.invalid(). Перевірку на коректність можна виконати за допомогою функції Range.isValid().

void document.removeMathgroup();: Вилучити текст зовнішньої формульної групи L^AT_EX.

String document.paragraph();: Повернути текст поточного абзацу L^AT_EX.

Range document.paragraphRange();: Повернути діапазон зовнішнього параграфа L^AT_EX.

void document.removeParagraph();: Вилучити текст поточного параграфа L^AT_EX.

bool document.matchesAt(int рядок, int стовпчик, String текст); bool document.matchesAt(Cursor курсор, String текст);: Повертає true, якщо вказаний текст розташовано за відповідною позицією курсора. Якщо це не так, повертає false.

bool document.startsWith(int рядок, String шаблон, bool пропускатиПробіли = true);: Повертає true, якщо рядок починається з шаблону шаблон, інакше повертає false. За допомогою аргументу пропускатиПробіли можна керувати тим, чи буде пропущено початкові пробіли.

bool document.endsWith(int рядок, String шаблон, bool пропускатиПробіли = true);: Повертає true, якщо рядок з вказаним номером завершується фрагментом тексту шаблон. Якщо це не так, повертає false. За допомогою параметра пропускатиПробіли можна вказати програмі, чи слід ігнорувати пробіли.

int document.firstColumn(int рядок);: Повертає перший відмінний від пробілу стовпчик у вказаному за допомогою параметра номера, >рядок, рядку. Якщо у рядку будуть лише пробіли, функція поверне значення -1.

int document.lastColumn(int рядок);: Повертає останній відмінний від пробілу стовпчик у вказаному за допомогою параметра номера, рядок, рядку. Якщо у рядку будуть лише пробіли, функція поверне значення -1.

int document.prevNonSpaceColumn(int рядок, int стовпчик); int document.prevNonSpaceColumn(Cursor курсор);: Повертає номер стовпчика з символом, відмінним від пробілу. Пошук буде виконано у напрямку початку документа, починаючи з вказаної позиції курсора.

int document.nextNonSpaceColumn(int рядок, int стовпчик); int document.nextNonSpaceColumn(Cursor курсор);: Повертає номер стовпчика з символом, відмінним від пробілу. Пошук буде виконано у напрямку кінця документа, починаючи з вказаної позиції курсора.

int document.prevNonEmptyLine(int рядок);: Повертає наступний непорожній рядок, що містить символи, відмінні від пробілів. Пошук відбуватиметься у напрямку початку документа.

int document.nextNonEmptyLine(int рядок);: Повертає наступний непорожній рядок, що містить символи, відмінні від пробілів. Пошук відбуватиметься у напрямку кінця документа.

void document.gotoBeginEnv();: Перейти до початку зовнішнього середовища L^AT_EX.

void document.gotoEndEnv();: Перейти до кінця зовнішнього середовища L^AT_EX.

void document.gotoBeginTexgroup();: Перейти до початку зовнішньої групи L^AT_EX.

void document.gotoEndTexgroup();: Перейти до кінця зовнішньої групи L^AT_EX.

void document.gotoNextParagraph();: Перейти до наступного параграфа L^AT_EX.

void document.gotoPrevParagraph();: Перейти до попереднього параграфа L^AT_EX.

void document.gotoNextSectioning();: Перейти до наступного розділу L^AT_EX.

void document.gotoPrevSectioning();: Перейти до попереднього розділу L^AT_EX.

void document.gotoLine(int рядок);: Перейти до вказаного рядка.

void document.insertChapter();: Вставити команду \chapter (див. також document.insertSection()).

void document.insertSection();

Вставити команду \section. Подібно до ситуації, коли вибрано пункт меню LaTeX → Розділи → section, буде відкрито діалогове вікно, за допомогою якого ви зможете вибрати заголовок та мітку для команди початку розділу.

Діалогове вікно: вставлення команди початку розділу

void document.insertSubsection();: Вставити команду \subsection (див. також document.insertSection()).

void document.insertSubsubsection();: Вставити команду \subsubsection (див. також document.insertSection()).

void document.insertParagraph();: Вставити команду \paragraph (див. також document.insertSection()).

void document.insertSubparagraph();: Вставити команду \subparagraph (див. також document.insertSection()).

void document.insertLabel();: Вставити команду \label.

void document.insertReference();

Вставити команду \ref. Подібно до ситуації, коли вибрано пункт меню L^AT_EX → Розділи → ref, буде відкрито діалогове вікно, за допомогою якого ви зможете вибрати у спадному списку одну з вже встановлених міток.

Діалогове вікно: вставляння команди посилання

void document.insertPageref();: Вставити команду \pageref (див. також document.insertReference()).

void document.insertCitation();: Вставити команду \cite.

void document.insertIndex();: Вставити команду \index.

void document.insertFootnote();: Вставити команду \footnote.

void document.comment();: Вставити позначку коментування. Позначений фрагмент тексту або поточний рядок буде закоментовано.

void document.uncomment();: Зняти позначку коментаря з позначеного фрагмента тексту або поточного рядка.

void document.uppercase();: Переводить вибраний текст або літеру, розташовану одразу за курсором у верхній регістр.

void document.lowercase();: Переводить вибраний текст або літеру, розташовану одразу за курсором у нижній регістр.

void document.capitalize();: Переводить першу літеру позначеного фрагмента тексту або поточного слова у верхній регістр.

void document.joinLines();: Об’єднує рядки поточного позначеного фрагмента тексту. Послідовні рядки тексту завжди відокремлюються одинарним пробілом.

void document.insertIntelligentNewline();: Вставити кмітливий новий рядок (див. Кмітливий новий рядок).

void document.insertIntelligentTabulator();: Вставити кмітливу табуляцію (див. Кмітлива табуляція).

void document.editBegin();: Започатковує групу редагування для впорядкування операцій зі скасування або повторення дій. Не забувайте, що викликати editEnd() слід саме стільки разів, скільки разів було викликано editBegin(). Виклики editBegin() використовують вбудований лічильник, отже їх може бути вкладено один у оден.

void document.editEnd();: Завершує групу редагування. Останній виклик editEnd() (тобто відповідник першого виклику editBegin()) завершує крок з редагування.

StringList document.labelList();: Повертає всі визначені мітки у форматі StringList, який у JavaScript можна використовувати як масив з рядків.

StringList document.bibitemList();: Повертає всі визначені пункти списку літератури у форматі StringList, який у JavaScript можна використовувати як масив з рядків.

void document.refreshStructure();: Оновити дані панелі структури (див. Навігація кодом L^AT_EX).

Програмний інтерфейс Kile

Для обробки високорівневої взаємодії зі сторонніми чинниками, зокрема вхідними повідомленнями і діалоговими інтерфейсами, використовується загальний об’єкт (змінна) kile. Відповідні виклики програмного інтерфейсу поділено на підоб’єкти для структуризації цієї частини програмного інтерфейсу роботи зі скриптами. З точки зору концепції, kile чимось подібний до об’єкта window у програмному інтерфейсі переглядачів сторінок інтернету.

kile.alert: панелі повідомлень
kile.input: отримати введені користувачем дані
kile.wizard: викликати один з майстрів Kile
kile.script: отримати дані щодо запущеного скрипту
kile.file: виконати дії над файлами, зокрема читання або запис.

Попередження

void kile.alert.information(String текст, String підпис);: Показати діалогове вікно Інформація. текст — рядок повідомлення, а підпис — заголовок вікна повідомлення. Типовим заголовком є назва скрипту.

void kile.alert.sorry(String текст, String підпис);: Показати діалогове вікно Вибачте. текст — рядок повідомлення, а підпис — заголовок вікна повідомлення. Типовим заголовком є назва скрипту.

void kile.alert.error(String текст, String підпис);: Показати діалогове вікно Помилка. текст — рядок повідомлення, а підпис — заголовок вікна повідомлення. Типовим заголовком є назва скрипту.

String kile.alert.question(String текст, String підпис);: Показати діалогове вікно Питання. текст — рядок повідомлення, а підпис — заголовок вікна повідомлення. Типовим заголовком є назва скрипту. Повернутий рядок міститиме yes (так) або no (ні).

String kile.alert.warning(String текст, String підпис);: Показати просте діалогове вікно Попередження. текст — рядок повідомлення, а підпис — заголовок вікна повідомлення. Типовим заголовком є назва скрипту. Повернутий рядок міститиме continue (продовжити) або cancel (скасувати).

Введення

String kile.input.getListboxItem(String підпис, String мітка, StringList список);: Функція, за допомогою якої користувач може вибрати якийсь пункт зі списку у форматі панелі списку варіантів. підпис — текст, який буде показано у заголовку, мітка — текст, який буде показано як пояснювальний до списку, а list — список рядків, які буде вставлено до списку.

String kile.input.getComboboxItem(String підпис, String мітка, StringList список);: Функція, за допомогою якої користувач може вибрати якийсь пункт зі спадного списку. підпис — текст, який буде показано у заголовку, мітка — текст, який буде показано як пояснювальний до списку, а list — список рядків, які буде вставлено до списку.

String kile.input.getText(String підпис, String мітка);: Функція, призначена для отримання рядка від користувача. підпис — текст, який буде показано на смужці заголовка вікна, а мітка — пояснювальний текст до рядка для введення тексту.

String kile.input.getLatexCommand(String підпис, String мітка);: Функція, призначена для отримання команди L^AT_EX від користувача. Це означає, що прийматимуться лише латинські літери верхнього і нижнього регістрів. підпис — текст, який буде показано на смужці заголовка вікна, а мітка — пояснювальний текст до рядка для введення тексту.

int kile.input.getInteger(String підпис, String мітка, int мінімум = INT_MIN, int максимум = INT_MAX);: Функція, призначена для отримання цілого числа від користувача. підпис — текст, який буде показано на смужці заголовка вікна, а мітка — пояснювальний текст до рядка для введення тексту. мінімум і максимум є найменшим і найбільшим значеннями, які може ввести користувач. Типовими значеннями є INT_MIN і INT_MAX.

int kile.input.getPosInteger(String підпис, String мітка, int мінімум = 1, int максимум = INT_MAX);: Функція, призначена для отримання додатного цілого числа від користувача. підпис — текст, який буде показано на смужці заголовка вікна, а мітка — пояснювальний текст до рядка для введення тексту. мінімум і максимум є найменшим і найбільшим значеннями, які може ввести користувач. Типовими значеннями є 1 і INT_MAX.

Майстер

void kile.wizard.tabular();: Викликає Майстер створення таблиць, який допомагає у створенні середовищ tabular (див. Масиви і таблиці).

void kile.wizard.array();: Викликає Майстер створення масивів, який допомагає у створенні середовищ типу array (див. Масиви і таблиці).

void kile.wizard.tabbing();: Викликає Майстер створення табуляцій, який допомагає у створенні середовищ типу tabbing (див. Масиви і таблиці).

void kile.wizard.floatEnvironment();: Викликає Майстер створення плаваючих об’єктів, який допомагає у створенні рухомих елементів набору документа (див. Додавання плаваючих об’єктів).

void kile.wizard.mathEnvironment();: Викликає Майстер створення формул, який полегшує створення середовищ формул (див. Додавання математичних середовищ).

void kile.wizard.postscript();: Викликає Майстер інструментів Postscript, який обробку та перевпорядковування документів Postscript (див. Засоби PostScript®).

Скрипт

String kile.script.name();: Повертає основу назви запущеного скрипту (без шляху та суфікса назви).

String kile.script.caption();: Повертає рядок, яким можна скористатися для створення заголовків вікон попереджень. Виглядає це так: Script: scriptname.js.

Файл

Object kile.file.read(String назва_файла);

Читати вміст текстового файла. Використовується так:

Приклад: var res = kile.file.read("шлях/до/файл.txt");

Повертає значення res як об’єкт (краще сказати, карту) з трьома властивостями:

status: дає код стану дії. Можливі значення: 0 (без помилок), 1 (помилка доступу) або 2 (доступ заборонено). Отже, якщо не сталося помилок, значенням res.status або res["status"] буде 0.
result: містить текст відповідного файла.
message: містить повідомлення про помилку, якщо така сталася.

Object kile.file.read();: Подібний до read(назва_файла), але назву файла вказувати непотрібно. Замість цього, буде відкрито діалогове вікно для вибору файла, дані якого слід прочитати.

Object kile.file.write(String назва файла, String текст);

Записати вказаний текст до файла. Має використовуватися так:

Приклад: var res = kile.file.write("шлях/до/file.txt","Якийсь фрагмент тексту...");

Повернутим значенням res є об’єкт (або, краще сказати, карта) з двома властивостями: status і message (докладніше про властивості див. read()).

Object kile.file.write(String текст);: Подібний до write(назва_файла,текст), але назва файла не передається. Замість цього відкривається діалогове вікно для вибору назви файла.

String kile.file.getOpenFileName(String початковийКаталог, String фільтр);

Створює модальний діалог вибору файла і повертає вибрану назву файла або порожній рядок, якщо назву файла не було вибрано. Зауважте, що у разі використання цього методу користувач має вибрати назву вже створеного файла.

Параметри:

початковийКаталог: початковий каталог діалогового вікна відкриття.
фільтр: загальний шаблон оболонки або фільтр за типом MIME, який визначає, які файли слід показувати. Дані щодо цього параметра можна знайти у документації з KFileDialog.

Обидва параметри є необов’язковими. Якщо не буде вказано параметр фільтр, буде показано всі файли. Якщо, крім того, не буде вказано параметр початковийКаталог, початковим каталогом у діалоговому вікні буде каталог поточного документа.

String kile.file.getSaveFileName(String початковийКаталог, String фільтр);: Створює модальний діалог вибору файла і повертає вибрану назву файла або порожній рядок, якщо назву файла не було вибрано. Зауважте, що у разі використання цього методу користувач не повинен обов’язково вибирати назву вже створеного файла. Опис параметрів можна знайти у поясненнях щодо getOpenFileName().

Приклади

Наведені нижче приклади можуть допомогти вам у ознайомленні зі способами використання програмного інтерфейсу роботи зі скриптами. Ці приклади, а також інші корисні дані можна знайти у каталозі даних Kile: KILE_APP_DIR/scripts/. У кожному скрипті міститься короткий опис його призначення.

Приклад 1: заміна назви середовища

Замінимо зовнішнє середовище L^AT_EX якимось іншим, зберігаючи розташування курсора. За допомогою нашого скрипту, наприклад, можна буде замінити \begin{abc}...\end{abc} на \begin{xyz}...\end{xyz}.

var range = document.environmentRange(false);
if ( range.isValid() ) {
        var envname = kile.input.getLatexCommand("Введіть назву середовища","Нова назва середовища:");
        if ( envname != '' ) {
                replaceEnvCommand(envname,range);
        }
}
else {
        kile.alert.sorry("Не виявлено зовнішнього середовища LaTeX.");
}

function replaceEnvCommand(newEnv,r)
{
        var c = view.cursorPosition();

        var envname = document.environmentName();

        if ( envname != "" ) {
                var beginRange = new Range(r.start,new Cursor(r.start.line,r.start.column+8+envname.length));
                var endRange = new Range(new Cursor(r.end.line,r.end.column-6-envname.length),r.end);

                document.editBegin();
                document.replaceText(endRange,"\\end{"+newEnv+"}");
                document.replaceText(beginRange,"\\begin{"+newEnv+"}");
                document.editEnd();
        }
}

Приклад 2: заміна команди визначення шрифту L^AT_EX

Замінимо зовнішню команду визначення шрифту L^AT_EX якоюсь іншою командою визначення шрифту (курсор має бути розташовано у якійсь групі TeX), зберігаючи розташування курсора. За допомогою нашого скрипту, наприклад, можна буде замінити \textbf{abc} на \textit{abc}.

var fontCommands = new Array("\\textbf","\\textit","\\textsl","\\texttt",
                             "\\textsc","\\textrm","\\textsf","\\emph");

var range = document.texgroupRange(false);
if ( range.isValid() ) {
        replaceFontCommand(range);
}
else {
        kile.alert.sorry("Не виявлено зовнішньої групи TeX.");
}

function replaceFontCommand(r)
{
        var c = view.cursorPosition();

        document.editBegin();
        view.setCursorPosition(r.start);
        var cmd = document.latexCommand();
        var index = fontCommands.indexOf(cmd);
        if ( index 
>= 0 ) {
                var cmdRange = document.latexCommandRange();
                if ( cmdRange.isValid() ) {
                        var newcommand = kile.input.getListboxItem("Вибір",
                                                    "Виберіть команду шрифту:",buildCmdList(cmd));
                        if ( newcommand != "" ) {
                                document.replaceText(cmdRange,newcommand);
                                c.column = c.column - (cmd.length - newcommand.length);
                        }
                }
/                view.setCursorPosition(c);
        }
        else {
                kile.alert.sorry("Не виявлено зовнішньої команди визначення шрифту.");
        }
        document.editEnd();
}

function buildCmdList(current)
{
        var result = new Array();
        for ( i=0; i<fontCommands.length; ++i ) {
                if ( fontCommands[i] != current ) {
                        result.push(fontCommands[i]);
                }
        }
        return result;
}

Приклад 3: створення обгортки позначеного фрагмента тексту

Вмістити позначений фрагмент тексту у параметр команди TeX без зміни розташування курсора. abc, наприклад, буде замінено на \texcommand{abc}.

var range = view.selectionRange();

if ( range.isValid() ) {
        var cmd = kile.input.getLatexCommand("Вибір","Виберіть зовнішню команду LaTeX:");
        if ( cmd != "" ) {
                surroundTexCommand("\\"+cmd,range);
        }
}
else {
        kile.alert.sorry("Нічого не позначено.");
}

function surroundTexCommand(cmd,r)
{
        var c = view.cursorPosition();

        document.editBegin();
        view.clearSelection();
        document.insertText(r.end,"}");
        document.insertText(r.start,cmd+"{");

        c.column = c.column + cmd.length + 2;
        view.setCursorPosition(c);
        document.editEnd();
}

Розділ 15. Довідка

Довідкові документи

L^AT_EX є досить складною системою, у якій базові функції можна розширювати за допомогою величезної кількості додаткових пакунків. У Kile передбачено цілий спектр довідкових матеріалів, призначених для підтримки користувачів.

Довідка LaTeX: Впорядкований за абеткою список найуживаніший команд L^AT_EX.
Документація з TeX: teT_EX/TeX Live постачається з дуже розгорнутою документацією. Серед цієї документації документація щодо всіх пакунків і додаткові довідники з L^AT_EX.
LaTeX: Повний довідник з T_EX і супутніх програм. Це не лише опис всіх програм, у ньому згадуються також і деякі важливі пакунки. До нього також включено повну інструкцію з команд L^AT_EX — ідеальне джерело для пошуку команд форматування під час створення документа. Оскільки цей документ досить великий, у Kile його поділено на три частини, закладки яких і показано у меню програми.
Команда LaTeX: Ще один впорядкований за абеткою список найуживаніший команд L^AT_EX.
Тема у LaTeX: Опис важливих тем у L^AT_EX.
Середовище LaTeX: Впорядкований за абеткою список найуживаніших середовищ L^AT_EX.

Контекстна довідка

Крім того, у Kile передбачено контекстну довідку, яку можна викликати за допомогою комбінації клавіш Ctrl+Alt+H,K. На сторінці Параметри → Налаштувати Kile... → Kile+Довідка ви можете вказати програмі: бажаєте ви використовувати довідку з L^AT_EX Kile чи довідкову систему teT_EX/TeX Live, яка є типовою довідковою системою.

Пошук за ключовими словами

Іноді, знайти потрібний документ не просто, оскільки разом з teT_EX/TeX Live постачається величезна кількість документів. У такому випадку вам може допомогти невеличка програма texdoctk, яка постачається разом з teT_EX/TeX Live. До складу цієї програми входить база даних всіх документів, яку Kile використовує для показу списку документів.

Всі документи зібрано у категорії, основною перевагою є можливість пошуку за назвами пакунків або ключовими словами. Kile показуватиме лише результати пошуку.

Подвійне клацання лівою кнопкою миші або натискання клавіші Пробіл відкриє вікно переглядача документа. Цим документом може бути довільний документ, не лише документ DVI, PS, PDF або HTML. Kile використає параметри KDE для визначення назви програми-переглядача, яку слід запустити.

Довідка, визначена користувачем

Окрім статичної документації з teT_EX/TeX Live, у Kile передбачено і підтримку інших документів довідки. У меню Довідка Kile є спеціальний пункт Довідка користувача, за допомогою якого користувач сам зможе додавати власні довідкові документи. Цими документами можуть бути найважливіші частини документації teT_EX/TeX Live або навіть власноруч написані документи. Ви навіть можете просто вказати адреси URL сторінок у інтернеті.

Відкрийте сторінку Параметри → Налаштувати Kile... → Kile+Довідка і натисніть кнопку Налаштувати, щоб налаштувати пункт меню Довідка користувача. Ви зможете додавати, вилучати або здійснювати навігацію пунктами меню, а також додавати роздільники для покращення його структури.

Діалогове вікно: налаштування визначених користувачем пунктів меню довідки

Натискання кнопки Додати відкриє діалогове вікно, у якому ви зможете вказати назву пункту меню і обрати відповідний файл або адресу URL у інтернеті. Якщо ви оберете адресу URL, програма запустить Konqueror, звідки ви зможете скопіювати остаточну адресу URL.

Діалогове вікно: додавання нового пункту довідки

Після завершення налаштування пункти всіх позначених записів мають з’явитися у меню Довідка Kile у спеціальному підменю Довідка користувача.

Розділ 16. Подяки і ліцензія

Kile — дружній до користувача редактор текстів L^AT_EX / T_EX з відкритим кодом. Ним можна користуватися у всіх системах, де встановлено стільничне середовище KDE. KDE можна використовувати на комп’ютерах з різною апаратною платформою, де встановлено Linux або іншу Unix-подібну систему.

Велика подяка всім, хто доклав зусилля для розвитку проєкту Kile, та учасникам розробки, які витрачали свій час годинами, щоб створити інструменти розробки, якими ми можемо користуватися за умов дотримання ліцензії GNU. Поточні дані щодо учасників розробки можна знайти у діалоговому вікні Про Kile, це діалогове вікно відкривається відповідним пунктом з меню Довідка.

Велика подяка всім, хто брав участь!

Переклад українською: Юрій Чорноіван (yurchor AT ukr.net)

Цей документ поширюється за умов дотримання GNU Free Documentation License.

Ця програма поширюється за умов дотримання GNU General Public License.

назад	Початок	далі
Передмова	Передмова	Вступ

назад	Початок	далі
Панель інструментів		Середовища

Підручник з Kile

Розділ 1. Передмова

Вимоги

Коло призначення

Розділ 2. Вступ

Основні факти

Про Kile

Kile і компонент редактора Kate

Що таке LATEX?

Як вимовляється це слово? Чому його пишуть у такий дивний спосіб?

LATEX 101

Основні можливості Kile

Майстер швидкого запуску

Наперед визначені шаблони

Підсвічування синтаксису

Автозавершення середовищ

Перехід до структури елемента

Зворотний пошук

Прямий пошук

Панель інструментів

Розділ 3. Швидкий запуск

Створення документа LATEX за допомогою Kile для початківців

Середовища

Користування Kile

Файли DVI

Перегляд DVI

Друк DVI

Перетворення файлів DVI

Прямий пошук між Kile і Okular

Зворотний пошук між Kile і Okular

Усування помилок

Розділ 4. Створення нового документа

Шаблони

Створення нового шаблону

Налаштування автоматичних замін

Створення шаблону за допомогою Майстра

Створення шаблону на основі довільного файла

Як вилучити шаблон

Розділ 5. Як редагувати документи LATEX

Довідник з LATEX

Пересування курсора

Дужки

Підсвічування

Позначки

Вибрати

Позначення команд LATEX

Вилучити

Середовище

Група TEX

Подвійні лапки

Кмітливий новий рядок

Кмітлива табуляція

Розділ 6. Автозавершення коду

Автоматичне завершення середовищ

Команди LATEX

Середовища

Абревіатури

Абревіатури

Режими автозавершення

Команди LATEX

Слова документа

Створення власних файлів автозавершення

Розділ 7. Майстри і діалогові вікна

Майстер швидкого запуску

Включення графіки

Примітка

Масиви і таблиці

Додавання плаваючих об’єктів

Додавання математичних середовищ

Засоби PostScript®

Засоби роботи з PDF

Перевпорядкування

Властивості

Права доступу

Статистика документа

Розділ 8. Особливі теґи у LATEX

Користування бібліотекою теґів LATEX

Використання елементів бібліографії (bibitems)

Розділ 9. Меню, яке може визначити користувач

Налаштування

Що таке L^AT_EX?

L^AT_EX 101

Створення документа L^AT_EX за допомогою Kile для початківців

Розділ 5. Як редагувати документи L^AT_EX

Довідник з L^AT_EX

Позначення команд L^AT_EX

Група T_EX

Команди L^AT_EX

Команди L^AT_EX

Розділ 8. Особливі теґи у L^AT_EX

Користування бібліотекою теґів L^AT_EX

BibT_EX

PDFL^AT_EX

Перетворення L^AT_EX на вебсторінку

L^AT_EX і PDFL^AT_EX

L^AT_EX і EPS-графіка

PDFL^AT_EX і EPS-графіка

Розділ 11. Навігація кодом L^AT_EX

Програмний інтерфейс `View`

Програмний інтерфейс (API) `Document`

Приклад 2: заміна команди визначення шрифту L^AT_EX